Визначення стану структурно-функціонального континуума нирок при впливі природних мінеральних вод з підвищеним вмістом органічних речовин

Смирнов І.В., Насібуллін Б.А., Гуща С.Г. Визначення стану структурно-функціонального континуума нирок при впливі природних мінеральних вод з підвищеним вмістом органічних речовин. Вісник проблем біології і медицини. 2023; 4(171): 250-259.

doi: http://dx.doi.org/10.29254/2077-4214-2023-4-171-250-259

Забезпечення водно-сольового гомеостазу здійснюється завдяки діяльності сечовивідної системи, перш за все нирок. Функціональна активність нирок по підтримці водно-сольового гомеостазу супроводжується змінами в структурно-функціональних одиницях нирки, тобто постійним сильним взаємозв’язком між функцією і структурною організацією нирок. Якщо в умовах патологічних процесів цей взаємозв’язок досліджений докладно, то у стані фізіологічних навантажень йому надається недостатньо уваги.

Мета досліджень – встановлення структурно-функціонального континууму в діяльності нирок під впливом внутрішнього застосування природних мінеральних вод з підвищеним вмістом органічних речовин.

Об’єкт і методи дослідження. Матеріалом роботи слугували дані, отримані при дослідженні 192 клінічно здорових білих щурів протягом 2017 – 2022 рр, яких було розділено на 2 групи. 1 група контролю – 132 щура (інтактні тварини, що утримувались у стандартних умовах віварію), у яких функції нирок досліджували в осінньо-зимові та весняно-літні періоди року. Отримані результати узагальнювались і формувалась усереднена норма. 2 група – 60 щурів (основна), яка була поділена на 5 підгруп по 12 щурів, які отримували курс внутрішнього прийому однієї з 5-ти природних мінеральних вод (МВ) з підвищеним вмістом органічних речовин (Сорг). Узагальнення результатів дозволяло сформулювати усереднений вплив цих МВ на структурно-функціональний континуум нирок клінічно здорових щурів. Щури отримували відповідні МВ один раз у добу протягом 7 днів, введенням у стравохід за допомогою м’якого зонда в дозі 1 % від маси тіла. Досліджували функцію сечоутворення (швидкість клубочкової фільтрації, канальцева реабсорбція, добовий діурез), вивідну функцію (за екскрецією креатиніну та сечовини) та іонорегулюючу функцію нирок (за концентрацією та добовою екскрецією іонів натрію, калію та хлорид-іонів). Морфологічними дослідженнями оцінювали структурний стан нирок.

Результати. Багаторічне дослідження функціональної активності нирок (ФАН) дозволило вивести узагальнену середню основних її показників. Присвоївши кожному з узагальнених показників 1 умовний бал активності ми отримали дані, що ФАН в нормі складає 12 балів. Цій величині відповідає структурна організація паренхіми нирок відповідаючи описам наведеним в керівництвах по гістології тварин. Проведення курсу вживання МВ з підвищеним вмістом Сорг незважаючи на розбіжності в їх хімічному складі, давало однакові зміни функції нирок: збільшенням об’єму добового діурезу та швидкості клубочкової фільтрації, і зниженням відсотку канальцевої реабсорбції. Зміни іонорегулюючої функції нирок визначались у зниженні концентрації електролітів в добовій сечі, при зменшенні екскреції іонів натрію та збільшенні екскреції хлорид-іонів. Умовні бали кожного показника ФАН щурів, що отримували МВ з підвищеним вмістом Сорг, змінювались в той чи інший бік на 10 % – 30 %, сумарна бальна оцінка ФАН підвищується до 13,85 балів. Таким змінам ФАН відповідають зміни в структурній організації нирок: набряк ендотеліоцитів капілярних клубочків і епітелію канальців, поширення Боуменова простору (надлишкова реабсорбція води).

Висновки. Таким чином, має місце досить жорсткий зв’язок змін функціональної активності нирок і структурних характеристик стану їхньої паренхіми, що слід розглядати, як структурно-функціональний континуум нирок.

Завантажити