На підставі комплексного обстеження 4 причорноморських лиманів (Шаболатського /Будакського/, Хаджибейського, Куяльницького, Бурнас), які є найбільш перспективними у санаторно-курортній галузі, визначено перелік показників їх санітарно-гігієнічного стану, розроблено та опрацьовано алгоритм санітарно-гігієнічного та медико-екологічного моніторингу ропи та пелоїдів.

Розроблено інтегральну систему санітарно-гігієнічного та медико-екологічного моніторингу, впровадження якої дозволить мінімізувати небажаний вплив на безпечність та якість природних лікувальних ресурсів — принципово важливого фактору збереження та укріплення здоров’я населення України.

Економічна та соціальна ефективність від впровадження санітарно- гігієнічного та екологічного моніторингу полягає у мінімізації антропогенного впливу на безпечність та якість ропи та пелоїдів (на прикладі Шаболатського /Будакського/ лиману). Розрахована за основними домінантами використання курортно-рекреаційного потенціалу території лиману — грязелікування, кліматолікування, соціальна та медико-психологічна реабілітація населення. Відсутність забруднення ропи та пелоїдів лиману дозволяє збільшити кількість осіб, які прибувають на лікування та оздоровлення, від 21 000 фактичних сьогодні до 83 968. Тобто, ефективність використання курортно-рекреаційного потенціалу території, яка межує з лиманом, підвищується у 4 рази.