Морська вода

Наказом МОЗ України від 02.06.2003 р. №243 “Про затвердження Порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання”, визначено:

Морська вода – води земної поверхні, що зосереджені в морях. Характеризуються стабільністю співвідношення концентрацій основних іонів незалежно від їх абсолютних концентрацій, загальною мінералізацією від 6 до 18 г/дм3, постійним сольовим складом, у якому 80% припадає на хлорид натрію, 20% – на солі кальцію, магнію, калію, брому тощо.

Морська вода не може бути розглянута як ПЛР без урахування всього природного комплексу узбережжя. 

Морське узбережжя – один з найскладніших і в той же час якнайменше вивчений рекреаційний ресурс. Це досить складний природний об’єкт, який у залежності від цілей використання можна характеризувати тим чи іншим комплексом параметрів. Опис морського узбережжя як ПЛР повинен відображати його бальнеологічну цінність у складі конкретної природної курортної території.

Основним об’єктом рекреації є пляж – помірно нахилена до моря смуга берегових відкладень. Пляжі формуються вздовж берегового уступу, відкладаються у вигляді кос, пересипів, конусів виносу з долин балок. У деяких місцях пляжі штучно намивають з метою зміцнення берегів. 

Важливою характеристикою морського узбережжя для використання пляжів у курортно-рекреаційній сфері є морфометричні параметри пляжів: походження, тип, розміри у плані, склад пляжних відкладень. 

Морські водні процедури виділяють в окремий вид бальнеопроцедур – таласотерапію. На застосування морського узбережжя в цілях таласотерапії впливають кліматичні параметри природної курортної території, а також режим прилеглої акваторії.

Температура морської води з позицій її використання у таласотерапії поділяється на наступні діапазони: нижче 17 0С; 17-21 0С; понад 21 0С.

На бальнеологічну цінність морського узбережжя впливає стан його гідротехнічного та бальнеологічного обладнання. 

Під бальнеологічним обладнанням  у даному випадку розуміються стаціонарні пристрої, за допомогою яких поліпшується проведення таласотерапії, наприклад, басейн з морською водою, солярії, коригуючі пристрої, сонцезахисні навіси тощо.