КУЯЛЬНИЦЬКИЙ ЛИМАН: реалії та перспективи рекреаційного використання (Монографія)

Як зазначено в Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року – єдиний шлях розв’язання системних проблем у сфері туризму та курортів – це стратегічно орієнтована державна політика, основним завданням якої є визначення туризму одним з основних пріоритетів держави, впровадження економіко-правових механізмів успішного ведення туристичного бізнесу, інвестиційних механізмів розвитку туристичної інфраструктури, інформаційно-маркетингових заходів з формування туристичного іміджу України.

Однією із перспективних рекреаційних територій України щодо розвитку сфери туризму та курортів є акваторія Куяльницького лиману.

Ще з другої половини XIX сторіччя природні лікувальні ресурси лиману використовуються у медичній практиці. Але відсутність ефективного і комплексного (економічного, соціального, екологічного та інноваційного) використання наявного туристичного та курортно-рекреаційного потенціалу Куяльницького лиману гальмувало розвиток цієї території як брендингу сучасного туризму.

Враховуючи, що курортно-рекреаційна сфера як вид економічної діяльності і важливий соціальний інститут має чітку орієнтацію на використання природних ресурсів і об’єктів культурної спадщини, важливим її напрямком є ефективне і раціональне науково обґрунтоване використання природно-ресурсного потенціалу з одночасним його заощадженням і відновленням, профілактика і мінімізація негативного впливу курортно-туристичної діяльності на навколишнє природне середовище, авторськими колективами Д У «УкрНДІ МР та К МОЗ України»: К.Д. Бабов, О.М. Нікіпелова, А.Л. Погребний, С.І. Ніколенко, Б.А. Насібуллін, С.Г. Гуща, Н.О. Ярошенко, О.Я. Олешко, О.І. Бахолдіна та ІПРЕЕД НАН України: Б.В. Буркинський, С.Р. Гриневецький, Н.І. Хумарова, А.І. Мартієнко, Т.М. Безверхнюк, О.С. Голікова, О.О. Шека було підготовлено та видано монографію, присвячену проблемі збереження природних лікувальних ресурсів Куяльницького лиману та розвитку курортно-туристичної дестинації території лиману.

Частина 1 висвітлює ретроспективні дані, результати сучасних досліджень з медико-біологічної оцінки безпечності та якості природних лікувальних ресурсів; моніторинг безпечності та якості ропи та пелоїдів після запуску до лиману морської води.

В частині 2 «Економіко-екологічні засади управління рекреаційним природокористуванням в басейні Куяльницького лиману» на основі наукового узагальнення економіко-екологічної ситуації, що склалася в басейні, та її впливу на стан Куяльницького лиману, визначено перспективні напрями територіального управління соціальним, економічним та екологічним розвитком. Надано авторське бачення комплексного підходу до удосконалення організаційно-економічного механізму природокористування на засадах поліфункціональності використання природних ресурсів та урахуванні асиміляційного потенціалу і екосистемності довкілля.

Монографія розрахована на широке коло читачів медичного, біологічного, екологічного, економічного профілю, викладачів вищих навчальних закладів та зацікавлених осіб.