gov.ua
Державні сайти України
Державна установа
«Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров’я України»

ЗВІТ про діяльність Державної установи «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров’я України» за період 2017-2020 роки

Презентація “Звіт про діяльність за 2017 – 2020 роки”

Державна установа «Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України» з метою реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я виконує фундаментальні та прикладні (у тому числі клінічні) дослідження у галузі медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології, які спрямовано на підвищення рівня надання медичної допомоги та забезпечення здоров’я населення, збереження та раціональне використання природних лікувальних ресурсів України, підготовку висококваліфікованих наукових кадрів.

Відповідно до наказу МОЗ України від 18.05.2011 № 100-0 «Про зміну назви та затвердження змін до Статуту Державної науково-дослідної установи «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології» та Статуту установи, затвердженому наказом МОЗ України від 15.05.2013 № 68-О,  Державна установа «Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України» (далі – Інститут) є єдиною інституцією в Україні, що здійснює: організаційно-методичний і нормативний супровід санаторно-курортної діяльності; розробку науково-обґрунтованих програм і медичних технологій відновлювального лікування найбільш поширеної патології з використанням природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів; комплексні дослідження природних лікувальних ресурсів, моніторинг і контроль за їх станом, вивчення механізму дії природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів з науковим обґрунтуванням їх використання з лікувальною метою; ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів. В рамках єдиного медичного простору Інститут співпрацює з санаторно-курортними та іншими лікувальними закладами різної форми власності та відомчого підпорядкування з метою впровадження опрацьованих методів санаторно-курортного лікування, фізіотерапії та медичної реабілітації для забезпечення максимальної доступності й якості курортних і реабілітаційних послуг.

Відповідність наукової, лікувальної та організаційно-господарської діяльності Інституту встановленим вимогам та критеріям підтверджена наступним:

– за результатами державної атестації, проведеної Міністерством освіти і науки України 22.05.2019, Інститут віднесено до ІІ класифікаційної групи строком на 3 роки (свідоцтво про державну атестацію наукової установи серія ДА № 00142, термін дії до 31.05.2022);

– Інститут внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави (свідоцтво серія НВ № 02660, чинне до 31.05.2022);

– за результатами проведеного Національним агентством з акредитації України 16-17.03.2020 чергового оцінювання встановлено відповідність діяльності Українського державного центру стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів Інституту (далі – Центр стандартизації) стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій» та видано атестат про акредитацію від 09.06.2020 №20386, дійсний до 03.08.2022, що засвідчує компетентність Центру стандартизації відповідно до вимог цього стандарту у сфері фізико-хімічних та мікробіологічних випробувань мінеральних, питних, штучно-мінералізованих вод, лікувальних грязей (пелоїдів) та лікувальних препаратів на їх основі;

– поліклініка Інституту отримала акредитаційний сертифікат МОЗ України на вищу кваліфікаційну категорію від 29.12.2020 серія МЗ №015116, дійсний до 28.12.2023;

– провадження діяльності з надання консультативно-діагностичної та лікувальної допомоги дорослим та дітям в поліклініці підтверджено ліцензією від 21.06.2012 серія АГ № 600634, оновленою у 2014 році. Всі лікарі поліклініки Інституту мають вищу категорію;

– сертифіковано систему управління якістю Інституту на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (сертифікат №UA.OD.QM.0348-20 від 27.11.2020).

Кадровий склад Інституту представлено фахівцями різних напрямів – медиками, геологами, хіміками, біологами, екологами та ін. Станом на 01.01.2021 року в Інституті працює 110 штатних працівників, з яких 40 наукових співробітників, серед них – 6 докторів та 20 кандидатів наук, 2 Заслужених діяча науки і техніки України. Середній вік наукових співробітників інституту – 46 років.

 

Структура Інституту

 

Структурні підрозділи інституту оснащені лікувальним, діагностичним та лабораторним обладнанням, забезпечені сучасною оргтехнікою; співробітники мають можливість доступу до глобальної електронної мережі; постійно оновлюється офіційний сайт Інституту; є власна наукова бібліотека на 30 тисяч бібліографічних одиниць зберігання, яку внесено до Реєстру Національної медичної бібліотеки України.

  1. Наукова діяльність

Впродовж 2017-2020 років наукова діяльність Інституту була спрямована на:

– наукове обґрунтування методів відновлювального лікування, які засновано на поєднаному застосуванні природних лікувальних ресурсів та фізичних лікувальних чинників;

– проведення фундаментальних досліджень механізму дії природних лікувальних ресурсів та фізичних факторів задля обґрунтування та створення новітніх технологій медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування хворих на різноманітну патологію;

– проведення повного комплексу досліджень щодо медико-біологічної оцінки природних лікувальних ресурсів: гідрогеологічні, фізико-хімічні, мікробіологічні, експериментальні (фізіологічні, імунологічні, біохімічні, морфологічні) дослідження та клінічні випробування; оцінка відповідності, у тому числі сертифікаційні випробування;

– внесення відомостей до Державного кадастру природних лікувальних ресурсів за результатами наукових досліджень нових природних лікувальних ресурсів та щорічного моніторингу якості природних лікувальних ресурсів;

– розроблення програми комплексної етапної реабілітації (стаціонарної, амбулаторної та санаторно-курортної) осіб, що перенесли COVID-19, з урахуванням особливостей коморбідної патології.

Директор Інституту брав участь (член робочої групи) у розробці проекту Закону «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», який прийнято 03.12.2020 р. № 1053-ІХ.

За звітний період співробітниками Інституту виконано 201 науково-дослідну роботу, з них (табл.1):

– 7 – за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, з яких 5 – завершено, виконання 2 прикладних тем триває (табл.2);

– 194 – госпдоговірні НДР за кошти замовників.

Таблиця 1

Науково-дослідна діяльність Інституту

 

Види НДР Всього виконувалося НДР / завершені НДР
2017 2018 2019 2020
Бюджетні, у т. ч.: 3/0 5/1 4/4 2/0
фундаментальні 1/0 1/1 0 0
прикладні 2/0 4/0 4/4 2/0
Договірні, у т. ч.: 89/66 67/48 79/39 69/41
з проведення прогнозної оцінки 18/16 11/6 13/13 12/6
з медико-біологічної оцінки якості та цінності 45/38 26/23 34/17 34/29
з клінічних випробувань 11/6 14/11 5/5 14/6
з визначення терміну придатності до споживання 15/6 16/8 27/4 9/0

 

Таблиця 2

Результати НДР, що виконувались за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України у 2017-2020 роках.

 

Назва НДР, рік виконання, № держреєстрації Основні результати Об’єкти інтелектуальної власності, отримані за результатами НДР
«Дослідження на субклітинному, клітинному та тканинному рівнях біологічної активності мінеральних вод різного хімічного складу на прикладі кремнійвмісних вод». Фундаментальна, 2016-2018, 0116U004763 Створено методичні основи медико-біологічної класифікації мінеральних вод за їх біологічною активністю; сформовано комплекс показників гомеостазу, що максимально повно характеризують стан функціональних систем організму при дії природних лікувальних факторів; обґрунтовано методи відновлювального лікування із застосуванням мінеральних вод. Патент України на корисну модель № 122951 – «Спосіб лікування гонартрозу»
«Розробити немедикаментозні методи відновлювального лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу із супутньою патологією органів травлення». Прикладна, 2017-2019, 0118U000356 Розроблено нові питні  режими різних за складом  мінеральних вод у комплексі з апаратними методами фізіотерапії  у відновлювальному лікуванні хворих на гастроезофагіальну рефлюксну хворобу  з супутньою патологією органів травлення; розроблено диференційовані лікувально- реабілітаційні комплекси, які складаються із різних за складом мінеральних вод, препаратів ІПП, фізіотерапевтичних методів. Патент України на корисну модель № 133772 – «Спосіб лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби із супутніми захворюваннями органів травлення»
«Розробити диференційовані підходи щодо реабілітації пацієнтів з різними соматичними захворюваннями, коморбідними з психопатологічними розладами». Прикладна, 2017-2019, 0117U004309 Розроблено диференційовані підходи  до реабілітації  на санаторно-курортному етапі  хворих з коморбідною патологією – серцево-судинної, у т.ч. після хірургічної реваскуляризації міокарду, ендокринної, опорно-рухової систем та  психопатологічними розладами з застосуванням природних та преформованих факторів. Розроблено 4 диференційовані програми відновлювальної медичної та психолого-психіатричної реабілітації. 5 Патентів України на корисну модель: 

№ 119093; 

№ 123789; 

№ 117708; 

№ 122951; 

№ 131681.

«Курортно-рекреаційний потенціал України та перспективи розвитку лікувально-оздоровчого туризму». Прикладна, 2018-2019, 0118U000355 Розроблено методику оцінки санаторно-курортних закладів щодо їх придатності для проведення лікувально-оздоровчого туризму з урахуванням  розвитку  туристичної інфраструктури, матеріально-технічної бази, стану  використання природних лікувальних ресурсів та якості  медичних послуг. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір «Анкета санаторно-курортного закладу щодо його придатності для здійснення лікувально-оздоровчого туризму» – № 79388 від 25.05.2018;

Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір «Кваліметрична оцінка якості організації лікувально-оздоровчого туризму в санаторно-курортних закладах» – № 90924 від 23.07.2019.

«Розробка автоматизованої системи ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів». Прикладна, 2018-2020, 0118U000354.

31.08.2019 р. фінансування було припинено

Створено прототип інформаційної платформи автоматизованої системи ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів; розроблено концептуальну схему бази даних. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір «Концептуальне моделювання інформаційної платформи кадастру природних лікувальних ресурсів» – № 84299 від 14.01.2019
«Курортно-рекреаційний потенціал Причорноморського регіону України, можливості сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму, інвестиційна привабливість». Прикладна, 2020-2021, 0120U101646. Розроблено алгоритм оцінки курортно-рекреаційного потенціалу регіону та проведено оцінку курортно-рекреаційного потенціалу, сучасного стану розвитку санаторно-курортної галузі та курортно-рекреаційного використання територій Одеської та Херсонської областей; сформульовано науково-обґрунтовані рекомендації щодо забезпечення  сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Одеській та Херсонській областях. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір «Алгоритм визначення курортно-рекреаційного потенціалу регіону» – № 99567 від 09.09.2020.
«Розробити систему реабілітації військовослужбовців з різними травмами та захворюваннями в санаторно-курортних умовах із використанням природних лікувальних чинників». Прикладна,  2020-2022, 0120U101626. Для уточнення основних патогенетичних механізмів психо-неврологічних порушень в експерименті було відтворено модель посттравматичного стресового розладу з метою розробки в подальшому патогенетично обґрунтованих диференційованих методів реабілітації з застосуванням природних та преформованих лікувальних чинників, що прискорюватиме максимальне відновлення та одужання, сприятиме зміцненню фізіологічного та психологічного здоров’я, відновленню військового та трудового потенціалу, поверненню до активного соціального життя. Отримано позитивне рішення на патент «Спосіб моделювання посттравматичного стресового розладу», 

заявка від 29.10.2020, № 18503/ЗУ/20.

Наприкінці 2020 року розпочато наукове дослідження за ініціативною НДР на тему «Розробити програму комплексної етапної реабілітації (стаціонарної, амбулаторної та санаторно-курортної) осіб, що перенесли COVID-19, з урахуванням особливостей коморбідної патології» (затверджена Вченою радою Інституту 01.12.2020, протокол № 20).

Розроблені в результаті виконання бюджетних НДР (див. табл.2) науково-обґрунтовані методичні підходи спрямовані на: 

– створення сучасної медико-біологічної класифікації мінеральних вод, що розширить перелік клінічних показань для використання в санаторно-курортному лікуванні різних за складом мінеральних вод та сприятиме гармонізації національних вимог щодо їх практичного використання, як у процесі виробництва, так і в медичній практиці, з сучасними Європейськими директивними документами з метою підвищення ефективності та результативності методів медичної реабілітації на санаторно-курортному, стаціонарному та амбулаторно-поліклінічному етапі;

– поліпшення клінічного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), зменшення патологічних проявів супутньої патології ГЕРХ, подовження ремісії захворювання, зниження поліпрагмазії медикаментозного призначення, зменшення кількості загострень хронічної патології та поліпшення якості життя хворих;

– впровадження 4 диференційованих програм відновлювальної медичної та психолого-психіатричної реабілітації: 1 – програма санаторно-курортної реабілітації пацієнтів з хронічною ішемічною хворобою серця після хірургічної реваскуляризації міокарду; 2 – програма санаторно-курортної реабілітації пацієнтів з остеохондрозом хребта із застосуванням імпульсної магнітної стимуляції; 3 – програма реабілітації пацієнтів з остеохондрозом хребта в умовах бальнеологічної лікарні з застосуванням бромних високомінералізованих хлоридних натрієвих мінеральних вод; 4 – програма лікування пацієнтів із психосоматичними, невротичними і органічними психічними розладами, що коморбідні різноманітним соматичним хворобам;

– дослідження клінічної ефективності застосування природних та преформованих лікувальних засобів в комплексі заходів медико-психологічної реабілітації військовослужбовців з метою впровадження диференційованих патогенетично-обґрунтованих програм індивідуальної реабілітації в санаторно-курортних умовах;

– обґрунтування  концепції сталого розвитку санаторно-курортної галузі Причорноморського регіону України.

Інститут проводить на договірних засадах дослідження природних лікувальних ресурсів (далі – ПЛР) України, моніторинг їх безпечності та якості, обґрунтовує цінність, раціональне використання, охорону, зокрема:

  • – здійснює медико-біологічну оцінку якості та цінності ПЛР (мінеральні води, лікувальні грязі, озокерит, бішофіт тощо);
  • – обґрунтовує методики використання ПЛР у лікувальній практиці з наданням медичного (бальнеологічного) висновку (наказ МОЗ України від 02.06.2003 № 243 «Про затвердження Порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.08.2003 за № 752/8073);
  • – проводить підготовку та надає довідки на кондиції щодо ПЛР, на основі яких та за результатами геологорозвідувальних робіт Державною комісією України по запасах корисних копалин затверджуються запаси родовищ ПЛР;
  • – здійснює експертно-аналітичний супровід надання статусу курортів державного або місцевого значення природним рекреаційним територіям;
  • – оцінює можливість промислового освоєння ПЛР;
  • – обґрунтовує терміни придатності до споживання фасованих мінеральних вод;
  • – проводить моніторинг якості ПЛР та випробування щодо оцінки їх відповідності, у тому числі сертифікаційні;
  • – забезпечує ведення Державного кадастру природних ПЛР та обґрунтування порядку створення автоматизованої системи.

В рамках позабюджетної тематики найбільш значимими договорами про надання послуг були такі:

1) Проведення аналізу рекреаційних можливостей місцевих сільських територій Українських Карпат у межах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей та розроблення моделі раціонального використання рекреаційних ресурсів сільських територій в рамках підходу сталого розвитку з метою реалізації заходів проекту «Забезпечення сталого розвитку туризму в Українських Карпатах», що реалізується у рамках Програми регіонального розвитку «Розвиток туризму» Міністерства розвитку громад та територій України за рахунок секторальної бюджетної підтримки;

2) Оцінка сучасного стану якості пелоїдів та ропи Куяльницького лиману Одеської області в рамках проведення та реалізації заходів щодо виконання Регіональної програми збереження та відновлення водних ресурсів Куяльницького лиману на 2019-2023 рр., затвердженої рішенням Одеської обласної ради від 25.10.2019 № 1095;

3) Розробка переліку заходів щодо підготування складової клопотання (рекреаційні ресурси, санаторно-курортні та оздоровчі заклади, інфраструктура міста) про оголошення природної території міста Трускавець Львівської області курортом державного значення.

Впродовж 2017-2020 років в процесі виконання договірних зобов’язань стосовно здійснення досліджень ПЛР за різними напрямками, отримано наступні результати:

  • – видано 52 рекомендації про доцільність подальшого проведення клінічних випробувань з метою визначення лікувального ефекту ПЛР на підставі проведення медико-біологічних досліджень;
  • – розроблено показання та протипоказання щодо застосування в лікувальній практиці 29 мінеральних вод з видачею медичного (бальнеологічного) висновку;
  • – надано 41 довідку про кондиції для затвердження запасів ПЛР;
  • – обґрунтовано визначення території «Куяльницький лиман» курортом державного значення, а м. Вижниця Чернівецької області – курортом місцевого значення;
  • – обґрунтовано перелік заходів щодо оголошення м. Трускавець курортом державного значення;
  • – надані рекомендації щодо збереження якості лікувальної грязі та ропи Куяльницького лиману;
  • – визначено перспективні напрями та моделі раціонального використання рекреаційного потенціалу сільських територій Українських Карпат у межах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей;
  • – упроваджено нові напрямки робіт: наукове обґрунтування еколого-оздоровчих маршрутів (теренкурів) з метою використання їх у лікувальній практиці; оцінка якості технологій організації лікувальних процедур з використанням ПЛР.

На 01.01.2021 відповідно до укладених договорів у Державний кадастр природних лікувальних ресурсів за результатами наукових досліджень нових ПЛР внесені відомості про 464 мінеральні води, 11 пелоїдів, 6 бішофітів і 2 глини.

Протягом 2017-2020 років для забезпечення ефективної практичної, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності було організовано та проведено такі науково-комунікативні заходи, присвячені актуальним проблемам реабілітації, раціональному використанню курортно-рекреаційного потенціалу України, розвитку курортних дестинацій:

– 9 науково-практичних конференцій, 5 з яких за міжнародною участю;

– 1 міжнародний урбаністичний форум;

– 2 міжнародних науково-практичних семінари;

– 4 підсумкові наукові сесії Інституту.

Таблиця 3

Основні показники результативності наукової діяльності за 2017-2020 рр.:

 

Вид публікації 2017 2018 2019 2020
Монографії, посібники 3 5 3 3
Статті, у т.ч.: 36 27 25 29
у закордонних журналах / з них входять до наукометричної бази даних 27/0 11/2 13/6 22/15
у фахових виданнях 9 16 12 7
Тези 84 50 51 38
Інформаційні листи 0 5 0 0
Всього публікацій: 123 87 79 70
Патенти 7 4 6 1
Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір 0 1 1 1

При Інституті функціонують:

  • – Вчена рада у складі 15 осіб (останнє внесення змін до складу ради відбулось 09.06.2020, протокол № 10), яка визначає перспективні напрямки науково-методичної роботи Інституту, формує пріоритетні напрямки наукової діяльності, звертає увагу на першочергові завдання сьогодення, а саме – збільшення кількості публікацій у високорейтингових виданнях, розвиток наукової кооперації з вітчизняними та міжнародними закладами, отримання грантів тощо;
  • – Технічний комітет (ТК) 124 Мінекономіки України «Природні та преформовані лікувальні ресурси» (наказ Держстандарту України від 08.05.08 № 303), який реалізує політику щодо стандартизації ПЛР у відповідь на практичні запити користувачів ПЛР та відповідно до реалізації завдання гармонізації з європейськими вимогами. Зокрема за звітний період: прийнято зміну № 33 та розробляється зміна № 34 до ДСТУ 878-93 «Води мінеральні фасовані. Технічні умови»; розробляються проекти Національних стандартів «Води лікувальні. Загальні технічні умови» та проекти національних стандартів щодо методик виконання вимірювання показників мінеральних вод замість ГОСТ, розроблених до 1992 року;
  • – Редакційна колегія науково-практичного щоквартального журналу «Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія»;
  • – Клініко-експертна комісія поліклініки, утворена наказом директора Інституту від 10.02.2016 № 8-в, яка здійснює координуючу, консультативну та дорадчу функції з питань організації управління якістю медичної допомоги;
  • – Комісія з питань біоетики.

Відповідно до Статуту в Інституті здійснюється підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації у межах навчання у докторантурі, очній та заочній аспірантурі. Зокрема, протягом звітного періоду:

– захищено та затверджено ДАК МОН України 1 докторська та 3 кандидатські дисертації;

– захищено та перебувають на затвердженні 1 докторська та 1 кандидатська дисертації;

– представлено до спецради за фахом «медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія» 1 докторську дисертацію.

 

Таблиця 4

Науковий потенціал Інституту

 

Кількість працівників 2017 2018 2019 2020
За штатним розкладом, з них: 117 106 106 110
дослідники,
у тому числі:
48 44 35 40
доктори наук 6 6 6 6
кандидати наук 20 17 16 20
без наукового ступеня 22 21 13 14

Президією Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки призначено стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених 2 співробітникам Інституту.

Інститутом здійснюється експертно-консультаційна співпраця з органами публічної влади:

– плідна співпраця налагоджена з управлінням туризму, курортів та рекреації Одеської обласної державної адміністрації (далі – ОДА), що забезпечує якісне та адресне використання наукових досягнень з вивчення лікувально-оздоровчого та курортно-рекреаційного потенціалу Одеської області. Зокрема, науковці інституту беруть активну участь у роботі фокус групи «Рекреація, курорти та парки» туристичної ради при Одеській ОДА (Бабов К.Д. – голова). Основними результатами експертної роботи є: реєстр природних лікувальних ресурсів Одеської області; дорожня карта розвитку інвестиційного потенціалу рекреаційних зон регіону; концепції розвитку курортів місцевого значення у регіоні;

– за результатами моніторингу стану Куяльницького лиману за період 2016-2018 рр. та багаторічного дослідження унікальних лікувальних властивостей водойми розроблено пропозиції до проекту концепції Державної цільової програми «Соціально економічний та екологічний розвиток природних територій курорту державного значення Куяльник на 2020-2024 роки», що було обговорено з експертами на громадському слуханні в Одеській ОДА;

– аналіз стану ПЛР, стратегію розвитку туризму та курортів було обговорено на онлайн-конференції з представниками управління туризму і курортів Херсонської ОДА. Зокрема, надано аналітичні дані щодо стану вивченості ПЛР, перспектив і можливостей їх використання, а також визначено ризики нераціонального використання природно-лікувального потенціалу регіону;

– підписано меморандум про співробітництво з Коблівською ОТГ Миколаївської області за напрямом розвитку курорту місцевого значення «Коблево».

Інститут є базою для викладання навчальних дисциплін (рекреаційні ресурси та курортологія; екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування; менеджмент у туризмі; метрологія та сертифікація) згідно з договорами про науково-практичну співпрацю з Одеським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Одеським інститутом післядипломної освіти Національної академії харчових технологій, Одеським державним екологічним університетом, Південноукраїнським національним педагогічним університетом ім. К.Д. Ушинського.

  1. Лікувальна діяльність

Клінічні дослідження та лікувальна діяльність Інституту здійснюється на лікувальній базі поліклініки, а також на базах клінічних санаторіїв різного відомчого підпорядкування та форм власності, з якими укладено договори про науково-практичну співпрацю, а саме: підприємство профспілки Одеської залізниці лікувально-оздоровчий комплекс «Біла Акація», приватний санаторій «Сартус», клінічний санаторій «Аркадія» Державної прикордонної служби України, центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» Міністерства оборони України, де проводиться консультативна робота та клінічні дослідження.

Відповідно до сучасних вимог, поліклініка Інституту надає громадянам спеціалізовану амбулаторну допомогу, а саме:

– надання консультативної, лікувально-діагностичної та реабілітаційної допомоги хворим різних нозологічних груп Одеського регіону та інших областей України;

– участь лікарів поліклініки у виконанні наукової тематики Інституту, зборі інформації та обстеженні хворих задля аналізу віддалених результатів лікування, проведенні клінічних випробувань природних лікувальних ресурсів, розробці та оновленні стандартів санаторно-курортного лікування дорослих та дітей;

– надання спеціалістами поліклініки допомоги лікувально-профілактичним закладам України з питань доцільності, адекватності застосування немедикаментозних методів лікування, раціонального призначення природних лікувальних ресурсів, преформованих фізичних чинників та санаторно-курортної реабілітації;

– активна участь лікарів поліклініки у санаторно-курортному відборі, надання консультативної допомоги лікувально-профілактичним закладам Одеського регіону та України з питань санаторно-курортного відбору.

Діагностичний напрямок роботи забезпечують відділ функціональної діагностики та відділ лабораторної діагностики.

Основні фактори та методи лікування:

  • – апаратна фізіотерапія ( електротерапія, магнітотерапія, світлолікування тощо);
  • – масаж, лікувальна фізкультура;
  • – лікування в камері штучного мікроклімату;
  • – інгаляційна терапія;
  • – питне лікування (призначення питних мінеральних вод);
  • – бальнеотерапія (сухі вуглекислі ванни);
  • – лікування порушень мовлення у дітей (логопедична корекція).

З метою підвищення ефективності амбулаторного етапу реабілітації хворих різних нозологічних груп, вдосконалення методологічних підходів до призначення немедикаментозних методів лікування лікарями міських амбулаторно-профілактичних закладів, підтримання системи зворотного зв’язку з міськими органами охорони здоров’я, реалізації принципів наступності відновлювального лікування, профілактики інвалідизації населення, в тому числі дитячої, фахівці поліклініки беруть участь у виконанні наукової тематики Інституту та працюють за Програмами відновлювального лікування хворих різних нозологічних категорій:

  1. Програма відновлювального лікування дітей з ураженнями ЦНС.
  2. Програма відновлювального лікування дітей та дорослих із захворюваннями органів дихання.
  3. Програма відновлювального лікування фертильних контингентів населення.
  4. Програма амбулаторної реабілітації учасників АТО та їх родин,  тимчасово переміщених осіб.
  5. Програма амбулаторної реабілітації після перенесеної пневмонії, спричиненої корона вірусом SARS CoV-2 (протокол засідання Вченої ради Інституту від 18.09.2020 № 17).
  6. Ініціативна НДР Інституту «Розробити програму комплексної етапної реабілітації (стаціонарної, амбулаторної та санаторно-курортної) осіб, що перенесли COVID-19, з урахуванням особливостей коморбідної патології» (затверджена Вченою радою Інституту 01.12.2020, протокол № 20).

Кількість лікарів в поліклініці – 16, всі мають вищу кваліфікаційну категорію, в тому числі – 8 кандидатів медичних наук.

Потужність поліклініки сягала 120 відвідувань за зміну. 

 

Таблиця 5

Основні показники лікувальної діяльності

 

Показники 2017 2018 2019 2020
Прийнято хворих, осіб 10174 10724 10597 7825
Курсове лікування отримали, осіб 2156 2307 2659 2194
Надано консультацій з питань санаторно-курортного відбору та використання немедикаментозних методів лікування  2378 2216 2416 1483
Кількість відвідувань пацієнтами фахівців поліклініки, осіб 26499 26811 26500 19969
Оглянуто дітей 5316 4718 4766 2725
Оглянуто та проконсультовано за Програмою амбулаторної реабілітації після перенесеної пневмонії, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2 78

Фахівцями поліклініки та Науковими співробітниками Інституту розроблено Положення про реабілітацію хворих, які перенесли гостру респіраторну хворобу, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та потребують подальшої респіраторної реабілітації. 

Респіраторна реабілітація пацієнтів, що перенесли гостру респіраторну хворобу, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, складається переважно з методів немедикаментозного впливу (галоаерозольтерапія, сухі вуглекислі ванни,  лікувальна фізкультура з акцентом на тренінг дихальної мускулатури, апаратна фізіотерапія) на перебіг хвороби, з можливістю її наступної інтеграції в загальні реабілітаційні програми. Насамперед це має стосуватися галоаерозольтерапії та сухих вуглекислих ванн, застосування яких ґрунтується на результатах багаторічних наукових досліджень співробітників Інституту у пацієнтів дитячого та дорослого віку із захворюваннями дихальних шляхів.

Складовими Програми є: критерії відбору пацієнтів; зразок направлення на реабілітацію; маршрут пацієнта; обсяг досліджень; рекомендований план лікування.

За звітній період розпочато відбір пацієнтів для подальшого обстеження та реабілітації за Програмою. Відповідальні фахівці – терапевт та пульмонолог. У 2020 році оглянуто та проконсультовано за Програмою – 78 пацієнтів. На теперішній час всі пацієнти проходять додаткові обстеження або отримують курс реабілітації.

Аналіз динаміки кількості призначених лікарями поліклініки реабілітаційних немедикаментозних комплексів виявив значне зменшення відвідувань та виконаних призначень у 2020 році в порівнянні з попередніми роками. Важливим фактором, що впливає на зменшення звернень за амбулаторною реабілітацією, є епідеміологічна ситуація в країні та світі, пов’язана з інфекцією, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. За звітний рік суттєво змінився режим роботи закладу – введені обмеження на кількість відвідувачів в закладі, збільшені проміжки часу між прийомами пацієнтів, виключені групові процедури тощо. Водночас, враховуючи кількість перехворілих на пневмонію, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 у 2020 році, можна очікувати суттєвого зростання кількості пацієнтів, потребуючих амбулаторної реабілітації, в наступні роки.

  1. Фінансова діяльність

Фінансове забезпечення діяльності Інституту як державної установи здійснюється за загальним та спеціальним фондами державного бюджету.

 

Таблиця 6

Фінансування діяльності Інституту

 

Джерела фінансування, КПКВ Обсяг фінансування, тис. грн
2017 2018 2019 2020
Лікувальна діяльність
Охорона здоров’я (поліклініка), КПКВ 2301200, загальний фонд 2161,1 3509,3 3819,7 4195,5
Охорона здоров’я (поліклініка), КПКВ 2301190, загальний фонд 0 0 0 370,5
Разом: 2161,1 3509,3 3819,7 4566,0
Наукова діяльність
Наука (фундаментальні та прикладні дослідження), КПКВ 2301020, загальний фонд 1529,5 1657,4 1153,1 2116,4
Наука (платні послуги),

КПКВ 2301020, спеціальний фонд

4800,1 6382,9 7231,0 6744,6
Разом: 6329,6 8040,3 8384,1 8861,0
Всього: 8490,7 11549,6 12203,8 13427,0

Заробітна плата працівникам, відрахування до Пенсійного фонду України, державних соціальних фондів, нараховані та утримані податки, оплата за спожиті енергоносії та комунальні послуги сплачуються вчасно та в повному обсязі. Фінансова, бюджетна та статистична звітність до державних контролюючих органів надається у визначені строки та у повному обсязі.

Кошториси доходів та видатків, плани асигнувань, штатні розписи установи подаються до уповноваженого органу управління (МОЗ України) та затверджуються у встановлені строки.

Внутрішній контроль в Інституті організовано відповідно до п. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України та Положення про внутрішній контроль в Інституті, затвердженого наказом директора від 25.09.2019 № 36а-о.

На теперішній час Інститут має Державний акт на право постійного користування землею від 25.09.1996 № ОД/31-37-009, виданий Одеською міською радою народних депутатів.

З метою захисту прав та законних інтересів Інституту щодо збереження будівель та споруд здійснено такі заходи:

  1. В рамках провадження у справі № 916/115/19 за позовом управління з майнових відносин Одеської обласної ради до Інституту про зобов’язання звільнити будівлю Інституту та повернути її за актом приймання-передачі досягнуто позитивний правовий результат – рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2020 у задоволенні позову управлінню з майнових відносин Одеської обласної ради відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 19.01.2021.
  2. В рамках провадження у справі № 916/1635/19 за позовом Інституту та МОЗ України до Одеської обласної ради про визнання протиправними та скасування рішень Одеської обласної ради щодо будівлі Інституту та скасування свідоцтва про право власності Одеської обласної ради на будівлю Інституту у задоволенні позову Інституту та МОЗ України рішенням Господарського суду м. Києва було відмовлено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 рішення суду першої інстанції було скеровано. Позовні вимоги МОЗ України були задоволені. Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2020 касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської обласної ради було закрито.

Наприкінці грудня 2020 року Одеською обласною радою було подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020. На вказану заяву Інститутом було подано відзив, який містить обґрунтовані заперечення щодо перегляду вказаної постанови.

  1. В рамках провадження у справі № 910/21084/20 за позовом МОЗ України до Одеської обласної ради про скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності на об`єкт нерухомого майна Інститут залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
    1. Позитивний досвід

1. Комплексна оцінка природних лікувальних ресурсів та наукове обґрунтування технологій застосування природних лікувальних факторів у медичній практиці. 

Інститут є єдиною установою в країні, що здійснює комплексну оцінку ПЛР (геологічні умови, хімічний склад, екологічний стан родовища, біологічна активність, безпечність, лікувальні властивості, показання до застосування при різноманітній патології) завдяки кваліфікованому кадровому складу, наявності фахівців різних напрямків, 65 % яких мають наукові ступені доктора та кандидата наук, систематичній акредитації лабораторій.

Розроблені програми відновлювального лікування із застосуванням ПЛР в період поза загостренням, сприяють відновленню працездатності, ефективній вторинній профілактиці, про що свідчать результати клінічних досліджень та моніторингу на лікувальній базі поліклініки, а також на базах клінічних санаторіїв різного відомчого підпорядкування та форм власності, з якими укладено договори про науково-практичну співпрацю.

2. Дослідження клінічної ефективності застосування природних та преформованих лікувальних засобів в комплексі заходів медичної та психолого-психіатричної реабілітації.

Багаторічний досвід Інституту підтверджує ефективність методів немедикаментозної терапії із застосуванням ПЛР. Впроваджено 4 диференційовані програми відновлювальної медичної та психолого-психіатричної реабілітації: 1 –програма санаторно-курортної реабілітації пацієнтів з хронічною ішемічною хворобою серця після хірургічної реваскуляризації міокарду; 2 – програма санаторно-курортної реабілітації пацієнтів з остеохондрозом хребта із застосуванням імпульсної магнітної стимуляції; 3 – програма реабілітації пацієнтів з остеохондрозом хребта в умовах бальнеологічної лікарні з застосуванням бромних високо мінералізованих хлоридних натрієвих мінеральних вод; 4 – програма лікування пацієнтів із психосоматичними, невротичними і органічними психічними розладами, що коморбідні різноманітним соматичним хворобам;

Щорічний курс відновлювального лікування та реабілітації з застосуванням ПЛР на лікувальній базі поліклініки проходять близько 2000 осіб. 

3. Науково-обґрунтовані інноваційні методики відновлювального лікування, одержані в результаті виконання наукових досліджень, відповідають критеріям середньострокових інноваційних розробок, які можуть бути реалізовані в практиці профільних закладів охорони здоров’я, а їх практичне застосування сприятиме підвищенню ефективності надання реабілітаційних послуг.

4. Наукове обґрунтування напрямів розвитку  лікувально-оздоровчого туризму в санаторно-курортних умовах та  ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів створює підґрунтя для надання природним територіям регіонів статусу курортів державного або місцевого значення, що сприятиме реалізації державної політики щодо розвитку санаторно-курортної сфери.

    1. Основні проблемні питання та шляхи їх вирішення:

1) Підвищення результативності виконання НДР та ефективність їх впровадження безпосередньо пов’язані з удосконаленням системи управління санаторно-курортною сферою країни, основоположним принципом якої повинна бути організаційна, методична, правова та інформаційна єдність. У зв’язку з вищезазначеним вважаємо за доцільне:

– здійснити актуалізацію стандартів санаторно-курортного лікування дорослих і дітей, які були розроблені Інститутом за останні 10 років та затверджені наказами МОЗ;

– розробити Положення та стандарти реабілітації на санаторно-курортному етапі найбільш розповсюджених нозологій, у першу чергу реабілітації  хворих, які перенесли гостру респіраторну хворобу, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.

2) Інститут 13 років веде державний кадастр природних лікувальних ресурсів на безкоштовній основі в електронно-паперовому варіанті, а для представлення геопросторових даних використовуються безкоштовні навчальні версії ГІС, які не є ліцензійними і не є сумісними з іншими державними кадастрами, що ведуться в Україні. Інститутом виконано всі завдання щодо підготовки даних для наповнення та ведення Державного кадастру, але ці дані не представлені в автоматизованій системі, у зв’язку з тим, що за відсутності фінансування вона не була створена. Поновлення фінансування на створення автоматизованої системи ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів з використанням сучасних геоінформаційних технологій сприятиме якісному забезпеченню публічною інформацією усіх зацікавлених сторін та виконанню вимог Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». Інститут гарантує якісне та оперативне наповнення автоматизованої системи наявними даними та подальшу актуалізацію інформації за результатами щорічного моніторингу та наукових досліджень. 

3) Інтеграція наукових досліджень Інституту у світовий та європейський науково-дослідницький простір є повільною через високу вартість публікацій у міжнародних наукометричних виданнях та недостатню ефективність міжнародного співробітництва. Пріоритетним напрямом вирішення зазначеної проблеми є активна участь співробітників Інституту у міжнародних науково-комунікативних заходах та укладання договорів з іноземними партнерами.

    1. Перспективи розвитку на наступні роки

1. Розробка та затвердження Концепції розвитку санаторно-курортної сфери України з урахуванням фактичного стану вітчизняного санаторно-курортного комплексу, практичного досвіду, загально-європейських тенденцій в курортній справі, що дасть можливість для створення в Україні сучасного високоефективного санаторно-курортного комплексу, який забезпечить широкі можливості для задоволення потреб громадян в медичній реабілітації та санаторно-курортному лікуванні.

2. Розробка організаційно-методичних основ санаторно-курортного лікування: актуалізація Критеріїв державної акредитації санаторно-курортних закладів; розробка алгоритму маршрутизації пацієнтів, які потребують послуг з реабілітації та санаторно-курортного лікування;створення комплексних програм оздоровчого туризму на курортах з різними термінами перебування;обґрунтування розширення кількості медичних послуг в санаторно-курортних закладах та розроблення рекомендацій щодо покращення їх якості.

3. Організація на базі Інституту курсів підвищення кваліфікації фахівців санаторно-курортної сфери та лікувально-оздоровчого туризму (для лікарів-бальнеологів, бальнеотехніків тощо); апробація (експертиза) медичних приладів та виробів, які застосовуються в реабілітації (у т.ч. на клінічних базах).

4. Створення дієвих механізмів щодо використання наукових розробок фахівців Інституту у законотворчій діяльності; участь спеціалістів Інституту у роботі Робочих груп медичних експертів з питань розробки проєктів специфікацій та умов закупівлі медичних послуг за Програмою медичних гарантій за напрямом «медична реабілітація»  Національної служби здоров’я України.

5. Набуття Українським державним центром стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів Інституту статусу референс-лабораторії у відповідності до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 р.  № 2042-VIII.

6. Використання результатів наукових досліджень прикладного характеру для розробки і подальшого впровадження базових медичних технологій санаторно-курортного лікування і медичної реабілітації з метою підвищення їх ефективності на всіх етапах надання реабілітаційної допомоги. Розроблення методологічних підходів щодо організації відновлювального лікування післяковідних хворих на санаторно-курортному етапі з урахуванням віку, статі, ускладнень та супутньої патології. 

      1. Висновки та пропозиції

Зважаючи на величезний потенціал природних лікувальних ресурсів, багаторічний науковий досвід колективу Інституту в розробленні ефективних методів медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування, що підтверджені результатами клінічних досліджень, діяльність установи може суттєво впливати на ефективність і результативність реалізації завдань державної політики в сфері медичної реабілітації, профілактики захворювань, оздоровлення і підвищення якості життя населення України.

Для більш ефективної практичної реалізації результатів наукових досліджень Інституту стратегічно важливим є:

– створення механізму  координації діяльності санаторно-курортних закладів (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування), пов’язаної з використанням природних лікувальних ресурсів, а також діяльності підприємств, установ та організацій, що обслуговують курорти;

– використання наукових розробок Інституту у законотворчій діяльності та участь спеціалістів Інституту у роботі Робочих груп медичних експертів за напрямом «медична реабілітація».

 

Директор ДУ «Український НДІ

медичної реабілітації та курортології

МОЗ України», доктор медичних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України                            

К. Д. Бабов

 

Новини

Підвищення кваліфікації представника управління з питань туризму та курортів Миколаївської обласної державної адміністрації

16.09.2021 на базі інституту проведено підвищення кваліфікації головного спеціаліста відділу розвитку курортно-рекреаційних територій та супроводження інвестиційних проєктів управління з питань ...
Читати далі…

GRABCHENKO’S INTERNATIONAL CONFERENCE ON ADVANCED MANUFACTURING PROCESSES

(InterPartner-2021) September 07-10, 2021 | Odessa, Ukraine 7-10 вересня 2021 року в Державному університеті «Одеська політехніка» пройшла щорічна міжнародна конференція ...
Читати далі…

Актуальні оголошення

АКТУАЛЬНО! Програма науково-практичної конференції з міжнародною участю «Санаторно-курортне лікування та реабілітація: сучасні тенденції розвитку»

У зв’язку із встановленням з 23 вересня 2021 року «жовтого» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території всіх регіонів України ...
Читати далі…

АКТУАЛЬНО! Науково-практична конференція за міжнародною участю «Санаторно-курортне лікування та реабілітація: сучасні тенденції розвитку»

Конференція відбудеться 30 вересня – 01 жовтня 2021 року в ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України» ...
Читати далі…

Мапа курортів та санаторіїв України Мапа природних лікувальних ресурсів України

Умовні позначення: