ЗВІТ про результати виконання у 2021 році умов контракту з керівником Державної установи «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров’я України»

 

від 20.03.2019 № 12 та дотримання вимог законодавства

 

Діяльність Державної установи «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров’я України» (далі – Інститут) відповідно до умов зазначеного контракту було спрямовано на виконання у повному обсязі тематичного плану науково-дослідних робіт (далі – НДР) Інституту на 2021 рік, виконання державного замовлення та інших договірних зобов’язань, ефективну практичну, наукову та інноваційну діяльність, отримання конкурентоспроможних наукових і науково-прикладних результатів, ефективне впровадження результатів наукових досліджень в практику охорони здоров’я, міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво, підготовку наукових кадрів, забезпечення стабільного фінансово-економічного стану та господарської діяльності Інституту, ефективне використання та збереження закріпленого державного майна, дотримання вимог законодавства про працю, виконання основних організаційних заходів МОЗ України на 2021 рік за напрямами діяльності Інституту.

 

Наукова і науково-методична діяльність

Науково-практична діяльність Інституту регламентується Статутом, затвердженим наказом МОЗ України від 19.11.2021 № 2576 (нова редакція), в якому визначено, що метою діяльності Інституту є наукове та методичне забезпечення реалізації завдань державної політики щодо реабілітації в сфері охорони здоров’я, курортології, організації санаторно-курортного лікування, збереження та раціонального використання природних лікувальних ресурсів України, спрямоване на підвищення рівня надання медичної допомоги, розвиток системи охорони здоров’я та медичної науки з використанням сучасних досягнень науки і техніки. Предметом діяльності Інституту є проведення фундаментальних і прикладних (у тому числі клінічних) наукових досліджень, лікувальної діяльності, відповідно до переліку цільових завдань і тематичного плану науково-дослідних робіт, плану наукової діяльності та інших планів роботи Інституту.

Інститут є єдиною в Україні державною установою, що здійснює на договірних засадах комплексне дослідження природних лікувальних ресурсів (ПЛР), моніторинг їх безпечності та якості, обґрунтовує цінність, раціональне використання, охорону, зокрема:

• здійснює медико-біологічну оцінку якості та цінності ПЛР (мінеральні води, лікувальні грязі, озокерит, бішофіт тощо);
• обґрунтовує методики використання ПЛР у лікувальній практиці з наданням медичного (бальнеологічного) висновку (наказ МОЗ України від 02.06.2003 № 243 «Про затвердження Порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання», зареєстрований в Мінюсті України 29.08.2003 за № 752/8073);
• проводить підготовку та надає довідки на кондиції щодо ПЛР, на основі яких та за результатами геологорозвідувальних робіт Державною комісією України по запасах корисних копалин затверджуються запаси родовищ ПЛР;
• здійснює експертно-аналітичний супровід надання статусу курортів державного або місцевого значення природним рекреаційним територіям;
• оцінює можливість промислового освоєння ПЛР;
• обґрунтовує терміни придатності до споживання фасованих мінеральних вод;
• проводить моніторинг якості ПЛР;
• забезпечує ведення Державного кадастру природних ПЛР та обґрунтування порядку створення автоматизованої системи.

 

В Інституті працюють 39 дослідників, серед яких – наукові працівники, лікарі поліклініки, провідні фахівці різних спеціальностей, з них:

– 8 докторів наук;

– 13 кандидатів наук;

– 2 Заслужених діяча науки і техніки України.

 

Протягом 2021 року виконувались 2 НДР, затверджені МОЗ України на конкурсній основі, за рахунок коштів державного бюджету:

1) «Курортно-рекреаційний потенціал Причорноморського регіону України, можливості сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму, інвестиційна привабливість» (2020-2021 рр.);

2) «Розробити систему реабілітації військовослужбовців з різними травмами та захворюваннями в санаторно-курортних умовах із використанням природних лікувальних чинників» (2020-2022 рр.).

У межах наукового дослідження за темою «Курортно-рекреаційний потенціал Причорноморського регіону України, можливості сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму, інвестиційна привабливість» у 2021 році:

– здійснено комплексний аналіз сучасного стану природних лікувальних і рекреаційних ресурсів, розташованих на території Миколаївської області, з оцінкою ефективності використання наявного рекреаційного, лікувально-оздоровчого й курортного потенціалу регіону;

– проведено інвентаризацію санаторно-курортних закладів регіону та проаналізовано стан їх готовності до організації  послуг з лікувально-оздоровчого туризму;

– науково–обґрунтовано рекомендації щодо раціонального та економічно-ефективного використання рекреаційного, лікувально-оздоровчого й курортного потенціалу Причорноморського регіону;

– розроблено концептуальні засади сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Причорноморському регіоні;

– побудовано картосхеми просторового розташування природних лікувальних і рекреаційних ресурсів в межах кожної області Причорноморського регіону України.

Вперше в Україні, на основі ревізійної оцінки й комплексних курортологічних досліджень, сформовано реєстр природних лікувальних ресурсів (338 проявів природних мінеральних вод різного хімічного складу та мінералізації; 34 родовища лікувальних грязей) і санаторно-курортних закладів Причорноморського регіону України та розроблено картосхеми їх просторового розташування у межах кожної області регіону.

Розроблено рекомендації щодо використання незадіяних ресурсів розвитку лікувально-оздоровчого туризму.

Розроблено технологію курортно-рекреаційного зонування території за функціональним підходом (вид рекреаційного потенціалу, головна і другорядні рекреаційні функції, наявність незадіяних ресурсів).  Для кожної рекреаційної зони, за результатами оцінки придатності територій для різних видів лікувально-оздоровчого туризму, розроблено модель її розвитку та Дорожня карта, що відображає черговість реалізації для кожної рекреаційної зони ключових інвестиційних проектів.

Науково-обґрунтовано концептуальні засади сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Причорноморському регіоні:

– дорожня карта отримання природними територіями приморської смуги регіону статусу курортів;

– принципи організації Обсерваторії сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму на курортних дестинаціях;

– пріоритетні стратегії інвестування в розвиток територій, придатних для організації лікувально-оздоровчого туризму.

У межах наукового дослідження за темою «Розробити систему реабілітації військовослужбовців з різними травмами та захворюваннями в санаторно-курортних умовах із використанням природних лікувальних чинників» у 2021 році:

– доведено ефективність та доцільність етапної медико-психологічної реабілітації  військовослужбовців-комбатантів з ПТСР та закритою ЧМТ, патологією опорно-рухового апарату (у тому числі, як наслідок травм та поранень) за схемою госпіталь–санаторно-курортна реабілітація–амбулаторне спостереження;

– створено патогенетично обґрунтовані програми комплексного лікування ПТСР у військовослужбовців з наслідками ЗЧМТ із використанням у комплексному лікуванні високотонової терапії та у хворих з патологією опорно-рухового апарату (в тому числі, як наслідок травм та поранень) із використанням у комплексному лікуванні інфрапелотерапії на етапі санаторно-курортного відновлювального лікування;

– продемонстровано, що включення до реабілітаційних заходів високотонової терапії у пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом та наслідками черепно-мозкової травми дозволяє знизити реактивну та особистісну тривожність, покращити емоційний статус хворого, зменшити астено-вегетативний, вестибуло-атаксичний та цефалгічний синдроми, відновити церебральну нейро- та гемодинаміку.

Розроблені методи медико-психологічної реабілітації в санаторно-курортних умовах з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта (індивідуальні програма реабілітації) є методичним підґрунтям диференційованих підходів до медико-психологічної реабілітації військовослужбовців, що прискорюватиме максимальне відновлення та одужання, сприятиме зміцненню фізичного та психічного здоров’я, покращенню якості життя, відновленню трудового та військового потенціалу, поверненню до активного соціального та професійного життя.

За матеріалами виконаних НДР видано 2 монографії – «Миколаївська область: природні лікувальні ресурси та курортно-рекреаційний потенціал розвитку територіальних громад», «Концепція розвитку природної території села Сичавка Южненської міської територіальної громади Одеського району Одеської області як курорту місцевого значення» та інформаційно-аналітичний довідник «Природні лікувальні ресурси: абетка користувача»; опубліковано 21 стаття у закордонних журналах, 19 з яких входять до наукометричної бази даних, 10 – у фахових виданнях, 77 тез доповідей до науково-комунікативних заходів; отримано позитивне рішення на патент «Спосіб моделювання посттравматичного стресового розладу».

 

В рамках позабюджетної тематики у 2021 році найбільш значимими договорами про надання наукових послуг були:

1) Проведення аналізу та оцінка курортно-рекреаційного потенціалу природної території села Сичавка Южненської міської територіальної громади Одеського району Одеської області;

2) Проведення аналізу сучасного стану природних лікувальних ресурсів і можливостей лікувально-оздоровчого, курортного та рекреаційного потенціалів Миколаївської області;

3) Оцінка медико-біологічного стану Куяльницького лиману та морської води з Одеської затоки в рамках проведення та реалізації заходів щодо виконання Регіональної програми збереження та відновлення водних ресурсів Куяльницького лиману на 2019-2023 рр., затвердженої рішенням Одеської обласної ради від 25.10.2019 № 1095-VІI.

За заявками з різних організацій та підприємств у звітному періоді укладено договори:

– про виконання НДР – 40, у тому числі:

8 – здійснення прогнозної оцінки ПЛР;

10 –  медико-біологічна оцінка якості та цінності ПЛР;

12 –  клінічні дослідження ПЛР;

5 –  визначення терміну придатності до споживання ПЛР;

5 – обґрунтування довідки про кондиції  на ПЛР;

– про надання послуг з моніторингу якості природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів – 90.

За звітний період підготовлено звітів про виконання НДР – 46, у тому числі:

• проведення прогнозної оцінки ПЛР – 10;
• медико-біологічна оцінка якості та цінності ПЛР– 14;
• клінічні дослідження ПЛР – 13;
• визначення терміну придатності до споживання – 9.

Проведено 209 досліджень з моніторингу якості природних ресурсів та преформованих засобів з наданням протоколів досліджень, у тому числі: мінеральних вод – 208, пелоїдів – 1.

Виконано 539 фізико-хімічних та мікробіологічних досліджень 389 зразків мінеральних вод та пелоїдів, у тому числі 221 на моніторинг якості, решта – в рамках НДР.

Видано 26 медичних (бальнеологічних) висновків. Узгоджено 2 технологічні інструкції на обробку та фасування мінеральних вод, розроблено 4 етикетки на фасовану продукцію.

З метою виконання НДР щодо досліджень ПЛР, 8 співробітників Інституту здійснили 15 відряджень з виїздами на родовища з метою виконання польових досліджень, оцінки їх сучасного стану, відбору проб на лабораторні дослідження.

Протягом 2021 року за результатами виконання договірних зобов’язань стосовно здійснення досліджень ПЛР за різними напрямками:

• видано 14 рекомендацій про доцільність подальшого проведення клінічних випробувань з метою визначення лікувального ефекту ПЛР на підставі проведення медико-біологічних досліджень;
• розроблено показання та протипоказання щодо застосування в лікувальній практиці 26 мінеральних вод з оформленням медичного (бальнеологічного) висновку;
• надано 6 довідок про кондиції для затвердження запасів ПЛР;
• надані рекомендації відносно реалізації заходів щодо створення сприятливого гідроекологічного режиму Куяльницького лиману, збереження та відтворення його природних ресурсів;
• обґрунтовано перелік заходів щодо оголошення природної території села Сичавка Южненської міської територіальної громади Одеського району Одеської області курортом місцевого значення;
• визначено перспективні напрями та моделі раціонального використання лікувально-оздоровчого, курортного та рекреаційного потенціалів Миколаївської області.

Станом на 01.01.2022, відповідно до укладених договорів, у Державний кадастр природних лікувальних ресурсів України за результатами наукових досліджень ПЛР внесені відомості про 491 мінеральну воду, 11 пелоїдів, 6 бішофітів і 2 глини.

За результатами проведеного Національним агентством з акредитації України 10-12.08.2021 року чергового оцінювання встановлено відповідність діяльності Українського державного центру стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів Інституту (далі – Центр стандартизації) стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», а отже – вимогам міжнародних правил і процедур, та видано атестат про акредитацію від 21.10.2021 №20386, дійсний до 03.08.2022, що засвідчує компетентність Центру стандартизації відповідно до вимог цього стандарту у сфері фізико-хімічного та мікробіологічного випробування мінеральних, питних, штучно-мінералізованих вод, лікувальних грязей (пелоїдів) та лікувальних препаратів на їх основі.

 

Клінічні дослідження та лікувальна діяльність Інституту здійснюється на лікувальній базі поліклініки, а також на базах клінічних санаторіїв різного відомчого підпорядкування та форм власності, з якими укладено договори про науково-практичну співпрацю, а саме: підприємство профспілки Одеської залізниці лікувально-оздоровчий комплекс «Біла Акація», приватний санаторій «Сартус», клінічний санаторій «Аркадія» Державної прикордонної служби України, центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» Міністерства оборони України, де проводиться консультативна робота та клінічні дослідження.

Поліклініка Інституту має  акредитаційний сертифікат МОЗ України на вищу кваліфікаційну категорію від 29.12.2020 серія МЗ №015116, дійсний до 28.12.2023. Провадження діяльності з надання консультативно-діагностичної та лікувальної допомоги дорослим та дітям в поліклініці підтверджено ліцензією від 21.06.2012 серія АГ № 600634, оновленою у 2014 році.

Відповідно до сучасних вимог, поліклініка Інституту надає громадянам спеціалізовану амбулаторну допомогу, а саме:

– надання консультативної, лікувально-діагностичної та реабілітаційної допомоги хворим різних нозологічних груп Одеського регіону та інших областей України;

– участь лікарів поліклініки у виконанні наукової тематики Інституту, зборі інформації та обстеженні хворих задля аналізу результатів лікування, проведенні клінічних випробувань природних лікувальних ресурсів, розробці та оновленні стандартів санаторно-курортного лікування дорослих та дітей;

– надання спеціалістами поліклініки допомоги лікувально-профілактичним закладам України з питань доцільності, адекватності застосування засобів реабілітації у сфері охорони здоров’я, раціонального використання природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів;

– участь лікарів поліклініки у санаторно-курортному відборі, наданні консультативної допомоги лікувально-профілактичним закладам з питань санаторно-курортного відбору.

За 2021 рік фахівцями поліклініки було надано консультативну, лікувально-діагностичну та реабілітаційну допомоги 8 593 хворим різних нозологічних груп Одеського регіону, серед яких 2 838 – діти до 18 років

З метою підвищення ефективності амбулаторного етапу реабілітації хворих різних нозологічних груп, вдосконалення методологічних підходів до призначення немедикаментозних методів лікування лікарями міських амбулаторно-профілактичних закладів, підтримання системи зворотного зв’язку з міськими органами охорони здоров’я, реалізації принципів наступності відновлювального лікування, профілактики інвалідизації населення, в тому числі дитячої, на лікувальній базі поліклініки у 2021 році:

1) виконувалась ініціативна науково-дослідна робота Інституту «Розробити програму комплексної етапної реабілітації (стаціонарної, амбулаторної та санаторно-курортної) осіб, що перенесли COVID-19, з урахуванням особливостей коморбідної патології» (затверджена Вченою радою Інституту 01.12.2020, протокол № 20). За результатами дослідження розроблено:

– Типова (рекомендована) програма реабілітації на санаторно-курортному етапі пацієнтів після перенесеної коронавірусної хвороби  (COVID-19), затверджена Вченою радою Інституту від 05.05.2021, протокол № 8;

– Персоніфіковані програми  реабілітації на санаторно-курортному етапі пацієнтів після перенесеної коронавірусної хвороби  (COVID-19) в 5 санаторно-курортних закладах України, затверджені Вченою радою Інституту від 11.05.2021, протокол № 8а; впровадження в практичну діяльність підтверджено відповідними актами;

2) проводились клінічні дослідження та надавалась спеціалізована амбулаторна допомогами за програмою відновлювального лікування хворих:

– «Програма амбулаторної реабілітації після перенесеної пневмонії, спричиненої корона вірусом SARS CoV-2», яка реалізується відповідно до розробленого Положення про реабілітацію хворих, які перенесли гостру респіраторну хворобу, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та потребують подальшої респіраторної реабілітації. Респіраторна реабілітація пацієнтів, що перенесли гостру респіраторну хворобу, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, складається переважно з методів немедикаментозного впливу (галоаерозольтерапія, сухі вуглекислі ванни,  лікувальна фізкультура з акцентом на тренінг дихальної мускулатури, апаратна фізіотерапія) на перебіг хвороби, з можливістю її наступної інтеграції в загальні реабілітаційні програми. За Програмою, у 2021 році оглянуто та проконсультовано 227 хворих, які перенесли гостру респіраторну хворобу, спричинену коронавірусом. На теперішній час всі пацієнти проходять додаткові обстеження або отримують курс реабілітації.

 

Для забезпечення ефективної практичної, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності було організовано та  проведено такі заходи:

1) травень 2021 року – проведено ХХ підсумкову наукову сесію Інституту «Природні лікувальні ресурси: бальнеологічна дія та курортний потенціал», за результатами якої видано збірник;

2) 30.09-01.10.2021 – проведено науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Санаторно-курортне лікування та реабілітація: сучасні тенденції розвитку». В рамках конференції проведено круглий стіл «Курортно-рекреаційний потенціал Причорномор’я: сучасний стан та перспективи розвитку» за участю керівників профільних департаментів Одеської, Миколаївської та Херсонської обласних державних адміністрацій та голів територіальних громад Причорноморського регіону України;

3) 21 жовтня 2021 року – участь у нараді щодо використання природно-лікувального та курортно-рекреаційного потенціалу Миколаївської області та презентація результатів наукових досліджень ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України», представники державних органів та органів місцевого самоврядування, що зацікавлені у розвитку курортів і рекреації;

Співробітники Інституту взяли участь та виступили з доповідями на 9 науково-практичних конференціях з міжнародною участю.

 

В рамках міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва:

• науковці інституту взяли участь в міжнародних науково-комунікативних заходах:
• Romanian Congress of Physical Medicine and Rehabilitation and Balneology (Covasna, 01-05 September 2021), на якій було представлено доповіді за темами: «Peculiarities of the new method of peloid therapy – infrapeloidtherapy – in different pathologies in clinic and experiment»; «The effectiveness of the use of a natural magnesium-containing agent in military personnel with post-traumatic stress disorder»;
• Міжнародна наукова конференція Ахі Еврана (Туреччина), що була організована Киршехірським університетом ім. Ахі Еврана (Kırsehir Ahi Evran University) та об’єднала науковців з більше ніж 40 країн світу. В онлайн форматі з використанням платформи Zoom на конференції було представлено доповіді: «The state of Ukraine’s readiness for establishment observatories for sustainable development of resort destinations», «Influence of some mineral natural waters of the Black Sea Region of Ukraine on the experimental gastrit»;
• 31st Annual Meeting of the American Neuropsychiatric Association, occurring virtually on March 17–21, 2021, на якій було представлено доповідь на тему: The effect of natural magnesium-containing agent on the state of the body of rats with a model of post-traumatic stress disorder (https://doi.org/10.1176/appi.neuropsych.20215861);

2) підготовлено пропозиції щодо міжнародної співпраці:

• відповідно до листа МОЗ України від 06.2021 р. №  22-04/16977/2-21 надано інформацію щодо співпраці з лікарнею «Хадасса» м. Єрусалим в рамках спільної розробки диференційованих персоніфікованих комплексів реабілітації хворих з застосуванням оригінальних комбінацій засобів та методів фізичної реабілітації, апаратної фізіотерапії, бальнеотерапії, кліматолікування, імунокорекції;
• відповідно до листа до листа МОЗ України від 26.04.2021 р. № 2-04/12673/2-21 надано пропозиції щодо перспектив посилення співробітництва з КНР у науково-технічній сфері в рамках спільної розробки диференційованих персоніфікованих комплексів реабілітації хворих на санаторно-курортному етапі;
• відповідно до листа до листа МОЗ України від 12.01.2021 № 22-04/582/2-21 надано пропозиції щодо потенційних/перспективних напрямів розвитку україно-еміратського співробітництва, а також у «трикутниках» Україна – ОАЕ – Індія, Україна – ОАЕ – Ізраїль.

3) заключено договори про наукову та комунікативну співпрацю з:

• Вища школа підприємництва ім. князя Казімєжа Куявського, м. Іновроцлав, Польща щодо організації спільної дослідницької діяльності у сфері курортології та організації санаторної справи;
• Наукове медичне видавництво ALUNA, Польща щодо співпраці з метою поширення світових досягнень у сфері медицини та наук про здоров’я; взаємна організація конференцій, конгресів, симпозіумів з питань медицини та наук про здоров’я; активна взаємна підтримка реалізації спільних цілей.

 

Впродовж року директор Інституту очолював державну екзаменаційну комісію відповідно до діючого навчального плану підготовки магістрів зі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» Одеського медичного інституту Міжнародного гуманітарного університету.

 

За напрямом взаємодії з органами публічної влади:

1) для забезпечення  якісного та адресного використання наукових досягнень з вивчення лікувально-оздоровчого та курортно-рекреаційного потенціалу територій налагоджена плідна співпраця з:

• Департаментом інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного співробітництва і туризму Одеської обласної державної адміністрації;
• Управлінням з питань туризму та курортів Миколаївської обласної державної адміністрації;

2) 30 вересня 2021 року на базі Інституту організовано та проведено круглий стіл «Курортно-рекреаційний потенціал Причорномор’я: сучасний стан та перспективи розвитку» за участю керівників профільних департаментів Одеської, Миколаївської та Херсонської обласних державних адміністрацій та голів територіальних громад Причорноморського регіону України. Під час роботи було надано аналітичні дані щодо стану вивченості ПЛР, перспектив і можливостей їх використання, а також визначено ризики нераціонального використання природно-лікувального потенціалу Причорноморського регіону;

3) направлено листи до:

• Управління з питань містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації – щодо розроблення містобудівної документації для 7 населених пунктів Одеської області;
• Департаменту інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного співробітництва і туризму Одеської обласної державної адміністрації – щодо проведення науково-дослідних робіт з аналізу та оцінки курортно-рекреаційного потенціалу природної території села Сичавка Одеського району Одеської області;
• Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації – щодо моніторингу ПЛР курорту Куяльник;
• Управління з питань туризму та курортів Миколаївської обласної державної адміністрації – щодо вивчення сучасного стану природних лікувальних ресурсів і можливостей лікувально-оздоровчого, курортного та рекреаційного потенціалів Миколаївської області.

 

За напрямом підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації у 2021 році:

1) науковцями інституту захищено 3 докторських та 1 кандидатську дисертації за спеціальністю 14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія:

• кандидатська дисертація на тему «Диференційоване застосування пелоїдотерапії у хворих на остеоартроз, що коморбідний з патологією сердцево-судинної системи з різним ступенем кардіоваскулярного ризику» (Футрук Олена В’ячеславівна);
• докторські дисертації на тему: «Клініко-експериментальне обґрунтування застосування природних та преформованих чинників і лікуванні хворих на хронічний вірусний гепатит С із супутньою неалкогольною жировою хворобою печінки (Іжа Ганна Миколаївна, науковий керівник – Бабов К.Д.), «Санаторно-курортна реабілітація дітей в стадії ремісії онкозахворювань: обґрунтування диференційованих програм з урахуванням супутньої патології» (Шаповалова Ганна Анатоліївна, науковий керівник – Бабов К.Д.), «Диференційовані програми санаторно-курортної реабілітації хворих на ішемічну хворобу серця з супутніми захворюваннями після хірургічної реваскуляризації міокарда (клініко-експериментальне дослідження)» (Колоденко Олена Володимирівна, науковий керівник – Бабов К.Д.).

2) навчання в аспірантурі проходить 1 працівник Інституту:

– аспірантура Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування»;

3) відповідно до постанови президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки від 06.11.2020 № 6 призначено стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених 1 співробітнику Інституту.

 

При Інституті функціонують:

• Вчена рада у складі 15 осіб (останнє внесення змін до складу ради відбулось 11.05.2021, протокол № 8), яка визначає перспективні напрямки науково-методичної роботи Інституту, формує пріоритетні напрямки наукової діяльності, звертає увагу поряд з сильними сторонами діяльності (комплексна оцінка ПЛР завдяки кваліфікованому кадровому складу, наявність фахівців різних напрямків – геологи, хіміки, біологи, медики, екологи, географи; акредитованих дослідних лабораторій; високий відсоток – 65 % докторів та кандидатів наук; наявність партнерських відносин та ділових зв’язків за основними напрямками діяльності з науковими установами, вищими навчальними закладами, установами практичної охорони здоров’я, обласними та районними держадміністраціями, об’єднаними територіальними громадами) на першочергові завдання сьогодення, а саме – збільшення кількості публікацій у високорейтингових виданнях, розвиток наукової кооперації з вітчизняними та міжнародними закладами, отримання грантів тощо;
• Технічний комітет (ТК) 124 Мінекономрозвитку України «Природні та преформовані лікувальні ресурси» (наказ Держстандарту України від 08.05.08 № 303), протягом року проводилась робота з розробки зміни № 34 до ДСТУ 878-93 «Води мінеральні фасовані. Технічні умови». На засіданні ТК 124 від 12.2021 р. протокол № 4   розглянуто остаточну редакцію проєкту зміни № 34 до національного стандарту ДСТУ 878-93. Прийнято рішення направити проєкт зміни № 34 до ДСТУ 878-93 на технічну перевірку та прийняття до Національного органу стандартизації.
• Комісія для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи в особливо складних випадках, згідно розпорядження головного державного санітарного лікаря України від 17.09.2021 № 30.

 

Фінансово-економічна та господарська діяльність

Інститутом забезпечується стабільне фінансово-економічне забезпечення та ефективне використання майна, закріпленого за Інститутом на праві оперативного управління.

На теперішній час Інститут має Державний акт на право постійного користування землею від 25.09.1996 № ОД/31-37-009, виданий Одеською міською радою народних депутатів.

З метою захисту прав та законних інтересів Інституту щодо збереження будівель та споруд здійснено такі заходи:

1. В рамках провадження у справі № 916/115/19 за позовом управління з майнових відносин Одеської обласної ради до Інституту про зобов’язання звільнити будівлю Інституту та повернути її за актом приймання-передачі досягнуто позитивний правовий результат – рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2020 у задоволенні позову управлінню з майнових відносин Одеської обласної ради відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 19.01.2021.
2. В рамках провадження у справі № 916/1635/19 за позовом Інституту та МОЗ України до Одеської обласної ради про визнання протиправними та скасування рішень Одеської обласної ради щодо будівлі Інституту та скасування свідоцтва про право власності Одеської обласної ради на будівлю Інституту у задоволенні позову Інституту та МОЗ України рішенням Господарського суду м. Києва було відмовлено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 рішення суду першої інстанції було скеровано. Позовні вимоги МОЗ України були задоволені. Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2020 касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської обласної ради було закрито.

Наприкінці грудня 2020 року Одеською обласною радою було подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020. На вказану заяву Інститутом було подано відзив, який містить обґрунтовані заперечення щодо перегляду вказаної постанови.

3. В рамках провадження у справі № 910/21084/20 за позовом МОЗ України до Одеської обласної ради про скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності на об`єкт нерухомого майна Інститут залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Через судову процедуру, учасником якої було МОЗ України, будівлі та споруди Інституту повернуті у державну власність.

27.10.2021 реєстрацію права власності Одеської обласної ради на будівлі та споруди Інституту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасовано.

З метою проведення державної реєстрації права власності на будівлі та споруди Інституту за Державою в особі МОЗ України його наказом № 2899 від 28.12.2021 внесені зміни до наказу № 329 від 08.04.2016, будівлі та споруди Інституту включені до додатку 1 цього наказу.

Уповноваженими працівниками Інституту готуються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на будівлі та споруди Інституту за державою в особі МОЗ України, зокрема, замовлені електронні технічні паспорти на будівлі та споруди Інституту.

Після виготовлення електронних технічних паспортів пакет документів буде поданий для проведення державної реєстрації.

Фінансове забезпечення діяльності Інституту як державної установи здійснюється за загальним та спеціальним фондами державного бюджету.

Фінансування Інституту в 2021році здійснювалось з наступних джерел:

1) охорона здоров’я (спеціалізована поліклініка) – КПКВ 2301200 (загальний фонд  державного бюджету);

2) наука (фундаментальні та прикладні дослідження) – КПКВ 2301020 (загальний та спеціальний фонди державного бюджету);

та склало – 16242,8 тис. грн.

За КПКВ 2301200 (загальний фонд):

– затверджено кошторисом видатків на суму 5100,9 тис. грн.;

– здійснено касових видатків за звітний період на суму 5100,9 тис. грн,

що становить 100% до плану на рік.

За КПКВ 2301020 (загальний фонд):

– затверджено кошторисом видатків на суму 1549,4 тис. грн.;

– здійснено касових видатків за звітний період на суму 1549,4 тис. грн,

що становить 100 % до плану на рік.

За КПКВ 2301020 (спеціальний фонд):

– затверджено кошторисом видатків на суму 8368,9 тис. грн.;

-надійшло коштів з урахуванням залишку на початок року у сумі 9592,5 тис. грн.;

– здійснено касових видатків за звітний період на суму 8346,2 тис. грн.

Заробітна плата працівникам, відрахування до Пенсійного фонду України, державних соціальних фондів, нараховані та утримані податки, оплата за спожиті енергоносії та комунальні послуги сплачуються вчасно та в повному обсязі. Фінансова, бюджетна та статистична звітність до державних контролюючих органів надається у визначені строки та у повному обсязі.

Кошториси доходів та видатків, плани асигнувань, штатні розписи установи подаються до уповноваженого органу управління (МОЗ України) та затверджуються у встановлені строки.

Внутрішній контроль в Інституті організовано відповідно до п.3 ст.26 Бюджетного кодексу України та Положення про внутрішній контроль в Інституті, затвердженого наказом директора від 25.09.2019 № 36а-о.

 

Управлінська діяльність

Відповідно до наказу МОЗ України від 18.12.2000 № 204-о разом з виборними органами первинної профспілкової організації працівників Інституту були підготовлені та затверджені директором інституту 21.12.2010 Правила внутрішнього трудового розпорядку Інституту, які є додатком 10 до Колективного договору, схваленого на загальних зборах трудового колективу працівників Інституту 21.12.2010 та зареєстрованого Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради 07.02.2011 за № 02/61-017.

Питання дотримання умов Колективного договору та Статуту Інституту постійно перебувають на контролі керівництва Інституту.

У зв’язку зі змінами у січні та грудні 2021 року розміру мінімальної заробітної плати в Україні протягом звітного періоду двічі переглядалися та затверджувалися в МОЗ України штатні розписи та тарифікаційні списки працівників Інституту і поліклініки. Для цих цілей в Інституті діє тарифікаційна комісія, утворена наказом директора Інституту від 04.01.2021 № 02а-о.

З метою створення належних умов праці відповідно до вимог законодавства про працю в Інституті функціонують постійно діючі комісії:

– з питань охорони праці;

– з питань електробезпеки;

– з питань охорони праці на автомобільному транспорті;

– з питань охорони праці під час виконання робіт на висоті;

– з питань технічної експлуатації теплових установок і мереж.

Щорічно проводиться перевірка контуру заземлення, випробування обладнання, що працює під тиском (автоклавів). Згідно з вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів двічі на рік проводиться випробування електричних інструментів, діелектричних рукавиць.

У 2021 році на підтримання безпечних умов праці було витрачено 35365,91 грн, у тому числі:

– на навчання – 9350,00 грн;

– на перевірку контуру заземлення – 8741,1 грн;

– на закупівлю дезінфекційних засобів – 7329,99 грн;

– на закупівлю аптечок – 2480,15 грн.

Протягом 2021 року пройшли навчання у міжгалузевому центрі з охорони праці ТОВ «Консультаційно-навчальний центр охорони праці» 10 співробітників за різними напрямками навчання, з них:

– з питань охорони праці – 1 особа;

– з питань пожежної безпеки – 2 особи;

– з питань охорони праці під час експлуатації обладнання. що працює під тиском – 3 особи;

– з питань технічної експлуатації теплових установок і мереж – 1 особа;

– з питань будови і безпечної експлуатації ліфтів – 4 особи;

– з питань електробезпеки – 2 особи;

– з питань охорони праці на автомобільному транспорті – 3 особи.

Навчання в Інституті пройшли:

– з питань охорони праці – 95 осіб;

– з питань електробезпеки – 52 особи.

Підтвердили свою вищу категорію при Департаменті охорони здоров’я Одеської ОДА 5 лікарів поліклініки Інституту.

В Інституті працює 10 осіб з особливими потребами різних груп інвалідності. Згідно із Законом України «Про відпустки» їм щорічно надаються до основної відпустки додаткові оплачувані дні та обов’язково, за необхідністю, відпустки без збереження заробітної плати.

Згідно з п. 6 розділу VII Статуту Інституту заступники директора та головний бухгалтер Інституту призначаються на посаду та звільняються з посади тільки за погодженням з уповноваженим органом управління. Так, 09.04.2021 за погодженням МОЗ України від 02.04.2021 № 11.3-15/10276/2-21 була призначена на посаду заступник директора з наукової роботи як така, що пройшла за конкурсом на заміщення цієї вакантної посади. 05.05.2021 були призначені на посади заступник директора з економічних питань за погодженням МОЗ України від 20.04.2021 № 11.3-15/12139/2-21 та головний бухгалтер за погодженням МОЗ України від 20.04.2021 № 11.3/15/12305/2-21.

Також, протягом року погоджувалися з МОЗ України відпустки, відрядження директора Інституту та відбувалося невідкладне інформування про його тимчасову втрату працездатності.

Згідно з розділом ІІІ, п. 2 розділу VI Статуту Інституту при прийомі на роботу у кожного співробітника береться згода на обробку персональних даних для забезпечення реалізації трудових та адміністративно-правових відносин.

З метою запобігання проявам корупційних правопорушень в Інституті при прийнятті на роботу проводиться перевірка родинних зав’язків.

Захист інформації в Інституті забезпечено згідно з вимогами законодавства. Для запобігання втрати доступу до облікових записів (акаунтів), офіційних скриньок Інституту, викладення несанкціонованого контенту, несанкціонованого доступу з боку сторонніх осіб забезпечується постійний контроль за використанням облікових записів та інформації, що пов’язана з їх функціонуванням, вживається необхідних заходів щодо посилення рівня кiбербезпеки, унеможливлення виведення з ладу електронних комунікаційних мереж.

Відповідно до Конвенції про кіберзлочинність, вимог Указу Президента України від 26.08.2021 № 447/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про Стратегію кібербезпеки України» та з метою протидії несанкціонованому доступу до інформації регулярно оновлюється програмне забезпечення та антивірусні програми; проводиться контроль щодо обережного ставлення до підозрілих електронних повідомлень; перевіряються вкладення електронної пошти перед їх відкриттям, а також використовуються фільтри на хостах / серверах; здійснюється налаштування міжмережних екранів для заборони будь-яких пакетів, що надходять ззовні мережі, але мають адреси, які вказують на їх походження з внутрішньої мережі; заборонено використання точок публічного доступу до Інтернет для входу до службової електронної пошти; з метою запобігання кібератак здійснюється регулярний аналіз ризиків.

Згідно з розділом п. 2 розділу VI Статуту в Інституті забезпечено у межах компетенції виконання завдань мобілізаційної підготовки та цивільного захисту населення, а саме: утворено штаб та формування (ланки) цивільного захисту на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру та на особливий період, забезпечено їх навчання і готовність до виконання завдань та дій за призначенням; здійснено комплекс заходів, спрямованих на приведення захисної споруди (сховище № 56981), що перебуває на балансі Інституту, у готовність до використання за призначенням.

Відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» у 2021 році забезпечено доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Інститут, шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації на офіційному вебсайті Інституту, у соцмережах, на інформаційних стендах та, за необхідністю, у друкованих виданнях.

Розпочато розроблення комунікаційної політики Інституту з метою здійснення ефективної комунікації з іншими об’єктами комунікаційного простору та забезпечення бажаного впливу на них. Виконано роботи першого етапу розроблення комунікаційної політики, а саме: уточнено цільові (контактні) аудиторії Інституту (партнери, споживачі послуг, громадські організації, наукові співтовариства тощо); складено реєстр представників цільових аудиторій; проаналізовано інтереси цільових аудиторій та визначено застосовані на теперішній час інструменти комунікацій з ними; розпочато удосконалення комунікаційного комплексу Інституту.

Протягом 2021 року в Інституті кардинально модернізовано офіційний вебсайт, на якому, зокрема, представлено інформацію про діяльність Інституту, виокремлено основних партнерів та інші контактні аудиторії, структуровано інформацію про запропоновані їм послуги. Аналогічно кардинально змінено сторінку Інституту у Фейсбуці. Інститут зареєстровано на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, де він є єдиною державною установою, яка там представлена.

В результаті зазначеної діяльності очікується: для співробітників Інституту – підвищення ефективності та результативності професійної діяльності і професійного розвитку, зниження ризиків та конфліктів; для керівництва Інституту – удосконалення системи управління, оптимізація комунікаційних процесів, впорядкування діяльності щодо здійснення комунікацій з цільовими аудиторіями та отримання від них бажаного ефекту; для цільових аудиторій – підвищення якості послуг, що надаються установою, забезпечення ефективної комунікації.

В Інституті забезпечено щорічне звітування перед співробітниками Інституту про результати роботи, виконання Колективного договору, зокрема, про надання матеріальної допомоги, доплати за шкідливі умови праці згідно з атестацією робочих місць, а також доплати за складність та напруженість у роботі.

 

Звіт директора Інституту заслухано на засіданні Вченої ради Інституту 22.02.2022, протокол № 1.

 

 

 

Директор ДУ «Український НДІ

медичної реабілітації та курортології

МОЗ України», доктор медичних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України                                Костянтин БАБОВ