АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА про основні результати виконання замовлення на проведення наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, інших напрямів фінансової підтримки сфери наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності і трансферу технологій у 2021 році

Додаток 11

до Порядку надання відомостей про

основні результати наукової, науково-

технічної, інноваційної діяльності та у

сфері трансферу технологій

Форма № 11

АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА

про основні результати виконання замовлення на проведення наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, інших напрямів фінансової підтримки сфери наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності і трансферу технологій

у 2021 році

ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України»

Основні результати виконання замовлення на проведення наукових досліджень і науково-технічних розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки та пріоритетними тематичними напрямами наукових досліджень і науково-технічних розробок та їх практичне застосування у розрізі напрямів бюджетного фінансування.

1.1. Тематика наукових досліджень за напрямами бюджетного фінансування.

Наукова тематика Інституту у 2021 році відповідала наступним пріоритетним напрямам:

– пріоритетний напрям розвитку науки і техніки: науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань (ст.3, п.5 відповідно до Закону України «Про внесення змін до ст.3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» № 1162-ІХ з набуттям чинності 20.02.2021);

– пріоритетний напрям інноваційної діяльності загальнодержавного рівня: розроблення нових методів діагностики, лікування та профілактики найбільш поширених захворювань людини (розділ «Впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики», відповідно до Постанови КМУ № 1056 від 28.12.2016 «Деякі питання визначення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня на 2017-2021 роки»);

– завдання державних цільових програм: аналітичне та методичне забезпечення проведення реабілітації; розроблення та впровадження стандартів реабілітації (завдання 3 Додатку 2 «Державної цільової програми з медичної, фізичної реабілітації та психосоціальної реадаптації постраждалих учасників……., забезпеченні їх здійснення, на період до 2023 року», затвердженої Постановою КМУ № 1021, в ред. від 15.05.2020 р.);

– пріоритетний напрям реформування галузі: врегулювання питання розроблення, взаємодії галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, контролю за їх додержанням, моніторингу їх впровадження для забезпечення прав пацієнтів на отримання медичної допомоги в необхідному обсязі і належної якості (відповідно до законів України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я»; наказів МОЗ України «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України» та «Про утворення мультидисциплінарних робочих груп з розробки галузевих стандартів медичної допомоги» тощо;

– актуальні завдання Міністерства охорони здоров’я України: участь Інституту в складі робочої групи з розроблення галузевого стандарту реабілітації в санаторно-курортних умовах осіб, які перехворіли на коронавірусну хворобу (Наказ МОЗ України № 264 від 16.02.2021 «Про утворення та затвердження складу робочої групи»).

Основні напрями наукових досліджень:

– вивчення механізму біологічної дії природних лікувальних ресурсів та фізичних факторів задля обґрунтування та створення новітніх технологій реабілітації та санаторно-курортного лікування хворих на різноманітну патологію;

– наукове обґрунтування методів відновлювального лікування, які засновано на поєднаному застосуванні природних лікувальних ресурсів та фізичних лікувальних чинників;

– проведення повного комплексу досліджень щодо медико-біологічної оцінки природних лікувальних ресурсів: гідрогеологічні, фізико-хімічні, мікробіологічні, експериментальні (фізіологічні, імунологічні, біохімічні, морфологічні) дослідження та клінічні випробування; оцінка відповідності, у тому числі сертифікаційні випробування;

– внесення відомостей до Державного кадастру природних лікувальних ресурсів за результатами наукових досліджень природних лікувальних ресурсів та щорічного моніторингу якості природних лікувальних ресурсів;

– розроблення програми комплексної етапної реабілітації (стаціонарної, амбулаторної та санаторно-курортної) осіб, що перенесли COVID-19, з урахуванням особливостей коморбідної патології;

– розроблення системи реабілітації військовослужбовців з різними травмами та захворюваннями в санаторно-курортних умовах із використанням природних лікувальних чинників;

– комплексне курортологічне обстеження природних територій Українського Причорномор’я, перспективних для створення і розвитку курортів.

Протягом 2021 року виконувались 2 НДР, затверджені МОЗ України на конкурсній основі, за рахунок коштів державного бюджету:

1) «Курортно-рекреаційний потенціал Причорноморського регіону України, можливості сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму, інвестиційна привабливість» (2020-2021 рр.);

2) «Розробити систему реабілітації військовослужбовців з різними травмами та захворюваннями в санаторно-курортних умовах із використанням природних лікувальних чинників» (2020-2022 рр.).

Бюджетне фінансування за пунктом 1.2 – прикладні дослідження – отримано в повному обсязі у сумі 1549, 4 тис. грн. (один мільйон п’ятсот сорок дев’ять тисяч 40 гривень).

На замовлення органів публічної влади виконано 2 НДР, результати яких мають практичне впровадження, що підтверджено відповідними актами:

1) Аналіз сучасного стану природних лікувальних ресурсів і можливостей лікувально-оздоровчого, курортного та рекреаційного потенціалів Миколаївської області (на замовлення Миколаївської обласної державної адміністрації, 2021 рік);

2) Аналіз та оцінка курортно-рекреаційного потенціалу природної території села Сичавка Южненської міської територіальної громад Одеського району Одеської області (на замовлення Одеської обласної державної адміністрації, 2021 рік).

1.2 Прикладні дослідження та науково-технічні розробки:

У межах наукового дослідження за темою «Курортно-рекреаційний потенціал Причорноморського регіону України, можливості сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму, інвестиційна привабливість» у 2021 році:

– здійснено комплексний аналіз сучасного стану природних лікувальних і рекреаційних ресурсів, розташованих на території Миколаївської області, з оцінкою ефективності використання наявного рекреаційного, лікувально-оздоровчого й курортного потенціалу регіону;

– проведено інвентаризацію санаторно-курортних закладів регіону та проаналізовано стан їх готовності до організації послуг з лікувально-оздоровчого туризму;

– науково–обґрунтовано рекомендації щодо раціонального та економічно-ефективного використання рекреаційного, лікувально-оздоровчого й курортного потенціалу Причорноморського регіону;

– розроблено концептуальні засади сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Причорноморському регіоні;

– побудовано картосхеми просторового розташування природних лікувальних і рекреаційних ресурсів в межах кожної області Причорноморського регіону України.

Вперше в Україні, на основі ревізійної оцінки й комплексних курортологічних досліджень, сформовано реєстр природних лікувальних ресурсів (338 проявів природних мінеральних вод різного хімічного складу та мінералізації; 34 родовища лікувальних грязей) і санаторно-курортних закладів Причорноморського регіону України та розроблено картосхеми їх просторового розташування у межах кожної області регіону.

Розроблено рекомендації щодо використання незадіяних ресурсів розвитку лікувально-оздоровчого туризму.

Розроблено технологію курортно-рекреаційного зонування території за функціональним підходом (вид рекреаційного потенціалу, головна і другорядні рекреаційні функції, наявність незадіяних ресурсів). Для кожної рекреаційної зони, за результатами оцінки придатності територій для різних видів лікувально-оздоровчого туризму, розроблено модель її розвитку та Дорожня карта, що відображає черговість реалізації для кожної рекреаційної зони ключових інвестиційних проектів.

Науково-обґрунтовано концептуальні засади сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Причорноморському регіоні:

– дорожня карта отримання природними територіями приморської смуги регіону статусу курортів;

– принципи організації Обсерваторії сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму на курортних дестинаціях;

– пріоритетні стратегії інвестування в розвиток територій, придатних для організації лікувально-оздоровчого туризму.

У межах наукового дослідження за темою «Розробити систему реабілітації військовослужбовців з різними травмами та захворюваннями в санаторно-курортних умовах із використанням природних лікувальних чинників» у 2021 році:

– доведено ефективність та доцільність етапної медико-психологічної реабілітації військовослужбовців-комбатантів з ПТСР та закритою ЧМТ, патологією опорно-рухового апарату (у тому числі, як наслідок травм та поранень) за схемою госпіталь–санаторно-курортна реабілітація–амбулаторне спостереження;

– створено патогенетично обґрунтовані програми комплексного лікування ПТСР у військовослужбовців з наслідками ЗЧМТ із використанням у комплексному лікуванні високотонової терапії та у хворих з патологією опорно-рухового апарату (в тому числі, як наслідок травм та поранень) із використанням у комплексному лікуванні інфрапелотерапії на етапі санаторно-курортного відновлювального лікування;

– продемонстровано, що включення до реабілітаційних заходів високотонової терапії у пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом та наслідками черепно-мозкової травми дозволяє знизити реактивну та особистісну тривожність, покращити емоційний статус хворого, зменшити астено-вегетативний, вестибуло-атаксичний та цефалгічний синдроми, відновити церебральну нейро- та гемодинаміку.

Розроблені методи медико-психологічної реабілітації в санаторно-курортних умовах з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта (індивідуальні програма реабілітації) є методичним підґрунтям диференційованих підходів до медико-психологічної реабілітації військовослужбовців, що прискорюватиме максимальне відновлення та одужання, сприятиме зміцненню фізичного та психічного здоров’я, покращенню якості життя, відновленню трудового та військового потенціалу, поверненню до активного соціального та професійного життя.

За матеріалами виконаних НДР видано 2 монографії – «Миколаївська область: природні лікувальні ресурси та курортно-рекреаційний потенціал розвитку територіальних громад», «Концепція розвитку природної території села Сичавка Южненської міської територіальної громади Одеського району Одеської області як курорту місцевого значення» та інформаційно-аналітичний довідник «Природні лікувальні ресурси: абетка користувача»; опубліковано 21 стаття у закордонних журналах, 19 з яких входять до наукометричної бази даних, 10 – у фахових виданнях, 77 тез доповідей до науково-комунікативних заходів; отримано позитивне рішення на патент «Спосіб моделювання посттравматичного стресового розладу».

В рамках позабюджетної тематики у 2021 році за заявками з різних організацій та підприємств у звітному періоді укладено договори:

– про виконання НДР – 40, у тому числі:

8 – здійснення прогнозної оцінки ПЛР;

10 – медико-біологічна оцінка якості та цінності ПЛР;

12 – клінічні дослідження ПЛР;

5 – визначення терміну придатності до споживання ПЛР;

5 – обґрунтування довідки про кондиції на ПЛР;

– про надання послуг з моніторингу якості природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів – 90.

За звітний період підготовлено звітів про виконання НДР – 46, у тому числі:

проведення прогнозної оцінки ПЛР – 10;
медико-біологічна оцінка якості та цінності ПЛР– 14;
клінічні дослідження ПЛР – 13;
визначення терміну придатності до споживання – 9.

Проведено 209 досліджень з моніторингу якості природних ресурсів та преформованих засобів з наданням протоколів досліджень, у тому числі: мінеральних вод – 208, пелоїдів – 1.

Виконано 539 фізико-хімічних та мікробіологічних досліджень 389 зразків мінеральних вод та пелоїдів, у тому числі 221 на моніторинг якості, решта – в рамках НДР.

Видано 26 медичних (бальнеологічних) висновків. Узгоджено 2 технологічні інструкції на обробку та фасування мінеральних вод, розроблено 4 етикетки на фасовану продукцію.

З метою виконання НДР щодо досліджень ПЛР, 8 співробітників Інституту здійснили 15 відряджень з виїздами на родовища з метою виконання польових досліджень, оцінки їх сучасного стану, відбору проб на лабораторні дослідження.

Протягом 2021 року за результатами виконання договірних зобов’язань стосовно здійснення досліджень ПЛР за різними напрямками:

видано 14 рекомендацій про доцільність подальшого проведення клінічних випробувань з метою визначення лікувального ефекту ПЛР на підставі проведення медико-біологічних досліджень;
розроблено показання та протипоказання щодо застосування в лікувальній практиці 26 мінеральних вод з оформленням медичного (бальнеологічного) висновку;
надано 6 довідок про кондиції для затвердження запасів ПЛР;
надані рекомендації відносно реалізації заходів щодо створення сприятливого гідроекологічного режиму Куяльницького лиману, збереження та відтворення його природних ресурсів;
обґрунтовано перелік заходів щодо оголошення природної території села Сичавка Южненської міської територіальної громади Одеського району Одеської області курортом місцевого значення;
визначено перспективні напрями та моделі раціонального використання лікувально-оздоровчого, курортного та рекреаційного потенціалів Миколаївської області.

Станом на 01.01.2022, відповідно до укладених договорів, у Державний кадастр природних лікувальних ресурсів України за результатами наукових досліджень ПЛР внесені відомості про 491 мінеральну воду, 11 пелоїдів, 6 бішофітів і 2 глини.

За пунктами 1.3., 1.4., 1.5 науково-дослідні розробки не проводились.

Основні результати підтримки розвитку наукової інфраструктури, оновлення матеріально-технічної бази, інших напрямів підтримки сфери наукової і науково-технічної діяльності в розрізі напрямів бюджетного фінансування:

2.1. Технічне забезпечення наукової бази та придбання обладнання – немає.

2.2. Національне надбання – немає.

2.3. Розвиток інфраструктури – акредитовані випробувальні лабораторії у складі Українського державного центру стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів – за результатами проведеного Національним агентством з акредитації України 10-12.08.2021 року чергового оцінювання встановлено відповідність діяльності стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», та видано атестат про акредитацію від 21.10.2021 №20386, що засвідчує компетентність лабораторій у сфері фізико-хімічного та мікробіологічного випробування мінеральних, питних, штучно-мінералізованих вод, лікувальних грязей (пелоїдів) та лікувальних препаратів на їх основі.

2.4. Виставки, конференції:

Для забезпечення ефективної практичної, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності було організовано та проведено такі заходи:

1) травень 2021 року – проведено ХХ підсумкову наукову сесію Інституту «Природні лікувальні ресурси: бальнеологічна дія та курортний потенціал», за результатами якої видано збірник;

2) 30.09-01.10.2021 – проведено науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Санаторно-курортне лікування та реабілітація: сучасні тенденції розвитку». В рамках конференції проведено круглий стіл «Курортно-рекреаційний потенціал Причорномор’я: сучасний стан та перспективи розвитку» за участю керівників профільних департаментів Одеської, Миколаївської та Херсонської обласних державних адміністрацій та голів територіальних громад Причорноморського регіону України;

3) 21 жовтня 2021 року – участь у нараді щодо використання природно-лікувального та курортно-рекреаційного потенціалу Миколаївської області та презентація результатів наукових досліджень ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України», представники державних органів та органів місцевого самоврядування, що зацікавлені у розвитку курортів і рекреації.

2.5. Випуск та придбання наукової продукції:

За матеріалами виконаних НДР видано:

– 2 монографії – «Миколаївська область: природні лікувальні ресурси та курортно-рекреаційний потенціал розвитку територіальних громад», «Концепція розвитку природної території села Сичавка Южненської міської територіальної громади Одеського району Одеської області як курорту місцевого значення»;

– інформаційно-аналітичний довідник «Природні лікувальні ресурси: абетка користувача»;

– опубліковано 21 стаття у закордонних журналах, 19 з яких входять до наукометричної бази даних;

– опубліковано 10 статей у фахових виданнях;

– опубліковано 77 тез доповідей до науково-комунікативних заходів;

– отримано позитивне рішення на патент «Спосіб моделювання посттравматичного стресового розладу».

Придбання наукової друкованої продукції: впродовж року до бібліотеки інституту надійшло 67 примірників (39 – монографії, 18 – збірники наукових праць, 10 – автореферати та методичні рекомендації).

Протягом 2021 року в Інституті кардинально модернізовано офіційний вебсайт, на якому, зокрема, представлено інформацію про діяльність Інституту, виокремлено основних партнерів та інші контактні аудиторії, структуровано інформацію про запропоновані їм послуги. Аналогічно кардинально змінено сторінку Інституту у Фейсбуці. Інститут зареєстровано на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, де він є єдиною державною установою, яка там представлена.

2.6. Підготовка наукових кадрів:

Науковцями захищено 3 докторських та 1 кандидатську дисертації за спеціальністю 14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія:

кандидатська дисертація на тему «Диференційоване застосування пелоїдотерапії у хворих на остеоартроз, що коморбідний з патологією сердцево-судинної системи з різним ступенем кардіоваскулярного ризику» (Футрук Олена В’ячеславівна);
докторські дисертації на тему: «Клініко-експериментальне обґрунтування застосування природних та преформованих чинників і лікуванні хворих на хронічний вірусний гепатит С із супутньою неалкогольною жировою хворобою печінки (Іжа Ганна Миколаївна, науковий керівник – Бабов К.Д.), «Санаторно-курортна реабілітація дітей в стадії ремісії онкозахворювань: обґрунтування диференційованих програм з урахуванням супутньої патології» (Шаповалова Ганна Анатоліївна, науковий керівник – Бабов К.Д.), «Диференційовані програми санаторно-курортної реабілітації хворих на ішемічну хворобу серця з супутніми захворюваннями після хірургічної реваскуляризації міокарда (клініко-експериментальне дослідження)» (Колоденко Олена Володимирівна, науковий керівник – Бабов К.Д.).

Навчання в аспірантурі проходить 1 працівник Інституту – Коєва Х.О.:

– аспірантура Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування».

2.7. Державні премії та державні стипендії в галузі науки і техніки:

Відповідно до постанови президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки від 06.11.2020 № 6 призначено стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених 1 співробітнику Інституту – провідному науковому співробітнику Арабаджи М.В.

2.8. Наукова й організаційна діяльність апарату Президії академії наук – відсутня.

2.9. Сплата внесків України до міжнародних організацій – відсутня.

2.10. Спецінформації – відсутні.

Пункти 3 та 4 відсутні.

Пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення для підвищення результативності виконання замовлення, ефективності впровадження наукової (науково-технічної) продукції, впровадження інноваційної діяльності та трансферу технологій:

– розробка та затвердження Концепції розвитку санаторно-курортної сфери України з урахуванням фактичного стану вітчизняного санаторно-курортного комплексу, практичного досвіду, загально-європейських тенденцій в курортній справі, що дасть можливість для створення в Україні сучасного високоефективного санаторно-курортного комплексу, який забезпечить широкі можливості для задоволення потреб громадян в медичній реабілітації та санаторно-курортному лікуванні;

– розробка організаційно-методичних основ санаторно-курортного лікування: актуалізація Критеріїв державної акредитації санаторно-курортних закладів; розробка алгоритму маршрутизації пацієнтів, які потребують послуг з реабілітації та санаторно-курортного лікування; створення комплексних програм оздоровчого туризму на курортах з різними термінами перебування; обґрунтування розширення кількості медичних послуг в санаторно-курортних закладах та розроблення рекомендацій щодо покращення їх якості;

– створення механізму координації діяльності санаторно-курортних закладів (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування), пов’язаної з використанням природних лікувальних ресурсів, а також діяльності підприємств, установ та організацій, що обслуговують курорти;

– організація на базі Інституту курсів підвищення кваліфікації фахівців санаторно-курортної сфери та лікувально-оздоровчого туризму (для лікарів-бальнеологів, бальнеотехніків тощо); апробація (експертиза) медичних приладів та виробів, які застосовуються в реабілітації (у т.ч. на клінічних базах);

– створення дієвих механізмів щодо використання наукових розробок фахівців Інституту у законотворчій діяльності; участь спеціалістів Інституту у роботі Робочих груп медичних експертів з питань розробки проєктів специфікацій та умов закупівлі медичних послуг за Програмою медичних гарантій за напрямом «медична реабілітація» Національної служби здоров’я України.

Відповідальний Контактний

виконавець Оксана ЦУРКАН телефон: 097 730-80-24

Заступник директора

з наукової роботи Тетяна БЕЗВЕРХНЮК 067 485-23-08